Суд відхилив апеляційну скаргу засудженого за неправдиве повідомлення про “замінування” головного управління поліції у Тернопільській області. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Михайла С. на вирок Гусятинського районного суду від 19 липня 2024 року.
Як встановлено судом, 23 листопада 2023 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння за місцем свого проживання у с. Перемилів Чортківського району, Михайло С. в обідню пору зателефонував на спеціальну лінію “102” ГУНП у Тернопільській області та повідомив оперативному черговому про замінування будівлі Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (вул. Валова, 11 у м. Тернополі), що належала до об’єктів критичної інфраструктури та забезпечувала дільність органів державної влади. Своїми діями він зірвав роботу ГУНП у Тернопільській області та безпідставно відволік сили і засоби спеціальних служб для перевірки даного повідомлення.
Вироком Гусятинського районного суду від 19 липня 2024 року Михайла С. визнано винуватим за ч. 2 ст. 259 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, замінуванні критично важливого об’єкта інфраструктури та будівлі, що забезпечують діяльність органів державної влади) і призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
До відома: санкція ч. 2 ст. 259 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4-ох до 8 років.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок змінити і пом’якшити покарання та застосувати до Михайла С. ст.75 КК України, тобто звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком, надавши можливість виправитись без ізоляції від суспільства.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що визначені районним судом вид і розмір покарання відповідали тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого, тому підстави для скасування вироку відсутні.
Відповідно до норми п. 5 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, що пом’якшувала покарання, є не лише сама по собі наявність в особи тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, а вчинення кримінального правопорушення саме внаслідок їх збігу, однак стороною захисту в судовому засіданні це не доведено.
При цьому доводи захисника, що його підзахисний вчинив злочин внаслідок збігу тяжких особистих обставин (через смерть матері у жовтні 2023 року – 23 листопада 2023 року він повідомив про замінування будівлі обласного управління поліції) колегія суддів визнала безпідставними, оскільки ні в апеляційній скарзі, ні в ході апеляційного розгляду захисник не пояснив, який причинно-наслідковий зв’язок існував між цими двома подіями. Тим більше, що сам обвинувачений у своїх показах лише пояснив, що намагався налагодити стосунки з дружиною.
Також колегія суддів визнала безпідставними доводи апелянта, що районним судом не враховано показів обвинуваченого, що він повідомив про замінування головного управління Національної поліції в Тернопільській області через неналежну реакцію правоохоронців на його попередні дзвінки з проханням відвідати його дружину за місцем її проживання, оскільки вона не відповідала на його дзвінки. Михайло С. наполягав, що через це у нього стався нервовий зрив і він зателефонував на лінію “102”.
Однак в ході апеляційного розгляду було встановлено, що впродовж 2021-2022 років обвинувачений неодноразово здійснював неправдиві виклики спецслужб, а у 2023 році зателефонував і погрожував вбити всіх працівників поліції. При цьому на обліку у лікарів нарколога та психіатра він не перебував і за медичною допомогою не звертався, за місцем проживання характеризувався негативно, зловживав спиртними напоями, ніде не працював.
Тим часом, відповідно до ст. 12 КК України, Михайло С. скоїв тяжкий злочин, унаслідок його дій під час дії в Україні воєнного стану було дезорганізовано роботу об’єкта критичної інфраструктури сектору громадської безпеки, що забезпечував діяльність органів державної влади. Тому, обираючи від і розмір покарання, районний суд врахував як обставину, що пом’якшувала покарання, – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, так і таку, що обтяжувала покарання, – вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп’яніння (підтверджено результатами перевірки на газоаналізаторі) і призначив покарання у мінімальному розмірі, визначеному санкцією статті обвинувачення, із чим погодилась і колегія суддів. За даних обставин підстав для застосування вимог статей 69, 75 КК України не встановлено і стороною захисту не наведено.
З огляду на викладене, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишила без задоволення, а вирок Гусятинського районного суду від 19 липня 2024 року – без змін, повідомляє песслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
4139