Замість подарунків на день народження – два літаки аеророзвідки. Тернополянка у Лондоні назбирала понад 17 тисяч фунтів, це майже 800 тисяч гривень. За ці гроші дівчина купила два безпілотники під назвою “Валькірія”.
Як їй вдалося зібрати таку суму і як змінилася робота волонтерів у британській діаспорі – з Лондона розкаже Світлана Чернецька.
Це один зі складів допомоги українцям у британській столиці. Ним опікуються “Лондон Євромайдан” та ініціатива Support Ukraine. Волонтерський рух діаспори закордоном досі доволі потужний. Але зараз допомога більш адресна. Речі збирають та відсилають за запитами з України.
Тернополянка Леся у Лондоні живе вже 12 років. Вісім із них – активно займається волонтерством. Все почалося після окупації Криму та вторгнення росіян на Донбас.
Леся Вівьорка, волонтерка у Лондоні:
Мій друг, який служив у збройних силах, просто запитав чи є можливість чимось допомогти. Була зима, дуже холодно, і спочатку я зібрала кошти, купила просто теплий одяг хлопцям, потім купила автомобіль, потім ще один автомобіль і так по чуть-чуть все закрутилося.
З початком повномасштабного вторгнення Леся завантажила та відправила десятки фур з гуманітарною допомогою для українців.
Леся Вівьорка, волонтерка у Лондоні:
Перший місяць – то взагалі просто всі жили на складі, я переїхала зі свого дому до друзів, щоб мені було ближче подорожувати до складу.
Останні місяці пожертви на потреби українців значно скоротилися, каже Леся. Але запитів від вояків менше не стає. Потрібні автівки, тепловізори, рації й дрони. Тож дівчина вирішила на свій день народження організувати збір на безпілотник аеророзвідки. Метою поставила шість тисяч фунтів, це майже 300 тисяч гривень. Назбирала їх – за три дні. Тому вирішила підняти планку і купити весь комплекс – два літаки й наземну станцію управління.
Леся Вівьорка, волонтерка у Лондоні:
Дуже тішать маленькі пожертви – буквально три фунти, п’ять фунтів, ти розумієш, що людина може не має можливості дати, але все одно хоче взяти участь і пожертвувати хоча б ту свою каву чи свій круасан і це дуже класно, насправді.
За дев’ять днів Лесі пожертвували понад 17 тисяч фунтів, це майже 800 тисяч гривень. Гроші надходили з Британії, Іспанії, Італії та Польщі.
А отже, дуже скоро розвідка отримає в користування ось таких пташок. Це безпілотний апарат українського виробництва “Валькірія”. Його призначення – координація роботи артилерії. Він може літати до двох годин і розганятися до ста кілометрів.
Дмитро Ковальчук, співвласник компанії-виробника “Валькірій”:
Дуже складно його збити, тому що він летить дуже низько, дуже швидко і дуже непомітно для ПВО.
Це київське виробництво “Валькірій”. Проєкт започаткували волонтери “Армії Сос”. Він пройшов випробування у Збройних Силах і вже п’ять років працює в бойових умовах. Розробники пишаються стійкістю “пташок” до російської радіоелектронної безпеки, так званого РЕБу, або глушилок.
Дмитро Ковальчук співвласник компанії-виробника “Валькірій”:
Аналоги у світі є, з мінусів – вони дорожчі в п’ять разів, по-перше, по-друге, вони не мають бойового використання, вони не РЕБостійкі. Ми літаємо в РЕБ, ми не боїмося російського РЕБу і ми його знищуємо.
А літаки, на які назбирала гроші Леся у Лондоні, – вже на кінцевому етапі виготовлення.
Олександр Шевченко, волонтер “Армія Sos”:
В приділах тиждень-два літаки будуть готові. Комплекс буде готовий для використання, людина, для якої цей комплекс зроблений – приїде на навчання, пройде навчання, тиждень займає та отримає цей комплекс і буде з ним працювати вже в бойових умовах.
Останнім штрихом буде нанесення назв на безпілотники. Їх обирали голосуванням.
Леся Вівьорка, волонтерка у Лондоні:
Обрали ім’я “Джонсонюк” – на честь Бориса Джонсона і Вівьорка на честь мого дня народження, бо в мене такий позивний “Вівьорка”. Це не я придумала, це люди проголосували.
Вже й відомо, кому віддадуть цих пташок.
Леся Вівьорка, волонтерка у Лондоні:
На них буде літати Руслан – хлопець, який поїхав на фронт з Лондона. Мені здається, що це буде дуже символічно, коли більшість коштів збирали в Британії й літати на них буде британець, українського походження.
І взагалі Лондон – критично важливе місто для “Валькірій”. Бо тут організували своєрідний хаб – закуповують запчастини для цих безпілотників і передають до Києва. Займається усім Михайло.
Михайло Яцишин, волонтер “Армія Sos”:
Люди повинні зрозуміти – або ми в ЗСУ, або ми працюємо для ЗСУ – має бути або одне, або друге. Ця війна, ми надіємося, що вона закінчиться скоро, щоб закінчити її скоро, нам потрібно працювати швидше.
Місцеві волонтери й далі збирають гроші на потреби нашої армії та нагадують світові про нашу боротьбу. Тричі на тиждень у Лондоні проводять мітинги на підтримку України із закликом продовжувати озброювати ЗСУ.
Світлана Чернецька
Джерело: https://podrobnosti.ua/"
Мітки: "Валькірія", "Лондон Євромайдан" та ініціатива Support Ukraine, Світлана Чернецька
4139