Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Михайла Г. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 21 березня 2022 року.
Відповідно до цього вироку, 24 липня 2021 року, в обід, 28-річний обвинувачений Михайло Г. разом із потерпілим Володимиром С. вживали алкогольні напої у напівзруйнованій будівлі на вул. Чубинського у м. Тернополі. Під час цього між ними виник конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході якого Михайло Г. умисно наніс Володимиру С. декілька ударів по обличчю й грудях палицею, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких той невдовзі помер.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 21 березня 2022 року Михайла Г. визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого) та призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Також задоволено цивільний позов сина потерпілого: з обвинуваченого стягнуто на його користь 11 тис. 917 грн майнової та 20 тис. грн моральної шкоди.
Не погодившись із судовим рішенням в частині призначеного покарання, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, в якій просив призначити Михайлові Г. покарання більш м’яке, ніж передбачено законом, – 5 років позбавлення волі.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, заслухавши доводи обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і мотиви апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване, вмотивоване рішення і підстав для його зміни немає.
Доводи захисника щодо призначення більш м’якого покарання, ніж це передбачено законом, колегія суддів визнала необґрунтованими, оскільки в даному випадку не встановлено сукупності обставин, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке в даному випадку призвело до смерті людини.
Також, призначаючи Михайлові Г. покарання, суд першої інстанції правильно врахував, що обвинувачений – раніше судимий, але на шлях виправлення не став і скоїв новий злочин, спричинивши смерть потерпілого. Враховано судом і відсутність пом’якшуючої обставини – щирого каяття обвинуваченого, оскільки розкаяння, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, передбачає ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з цього приводу та осуд власної поведінки, що насамперед повинно проявлятись у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи. Таким чином, призначене покарання відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, є достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (ст. 65 КК України).
Зважаючи на наведене, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Михайла Г. залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 21 березня 2022 року – без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: Тижневик "Номер один"
5449