Тернопільська «Кінокомісія» у телевізійному циклі «Гартовані» продовжує розповідати про прості тернопільські родини, які за покликом серця, залишивши основну роботу, працюють заради спільної перемоги над російським окупантом.
Сьогоднішня наша розповідь про родину Ханенків – маму Ірину та її сина Арсена.
– Ще в 2014-му році син Арсен поїхав на Майдан, два тижні вдома не було. Звичайно, як і кожна матір, дуже переживала. Тоді син був одним з ініціаторів створення Тернопільського екологічно-козацького полку. По-велику рахунку, моя дитина привела мене в козацтво. З однодумцями ліпили вареники воякам на передову. І тепер, коли почалася російсько-українська війна, я не могла залишатися осторонь. Тимчасово покинула роботу – інакше не могла. Прикладаю свої сили і вміння, щоби нагодувати хлопців, які нас захищаються, а також вимушених переселенців, які до нас приїхали з прифронтових регіонів. Працюємо без вихідних, адже на війні вихідних не буває. Картопля, морква, буряки, цибуля, сало з часником – без них кухня б не існувала, тому радо приймаємо продукти і стараємося приготувати смачні страми, – каже Ірина Ханенко.
Син пані Ірини – Арсен Ханенко, у цивільному житті займається столяркою, виготовляє меблі, нині ж волонтерить.
– Після Майдану займався вишколами, волонтерством. Нині ж повернувся до колишнього ремесла, весь час у роз’їздах. Доставляю з однодумцями потрібні речі для наших захисників на передовій. Розповім про одну з перших поїздок, коли потрапили під обстріл, чесно признаюся, що навіть руки тряслися, але нічого, все неушкодженим доставили до адресатів, за що отримали щирі слова вдячності, – розповів 26-річний Арсен Ханенко.
До теми: «Шампанське для Путіна від тернополянина Ілліча: особливий метод знищення окупантів (+відео)»
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Ірина і Арсен Ханенко, волонтерство
5134