Верховний Суд розглянув касаційні скарги захисника Марії Т. на вирок Бережанського районного суду від 24 квітня 2020 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 5 серпня 2020 року.
Вироком Бережанського районного суду від 24 квітня 2020 року 36-річну Марію Т. визнано винною за ч.1 ст. 115 КК України (вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та засуджено до 7 років 6 місяців позбавлення волі. Також із неї стягнуто 50 тис. грн на користь потерпілої Надії Ч.
Згідно з вироком суду, пізно ввечері 15 липня 2018 року Марія Т. разом зі своїм співмешканцем, 46-річним Михайлом З. знаходилась у будинку в с. Волиця Бережанського району. Оскільки чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння, між ними на ґрунті ревнощів виник конфлікт, під час якого М. З. декілька разів ударив Марію Т. кулаком по обличчю та голові. Обурена його діями, Марія Т., діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, схопила М. З. руками за шию і почала душити. Поваливши чоловіка на підлогу, засуджена продовжувала руками стискати його шию, поки він не перестав подавати ознаки життя. Таким чином, спричинила смерть потерпілого.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 5 серпня 2020 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Не погодившись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, захисник засудженої подав касаційну скаргу та, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив перекваліфікувати дії Марії Т. із ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України (умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони) і призначити покарання в межах санкції статті.
За результатом розгляду касаційної скарги Верховний Суд прийшов до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесено законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення і підстав для його скасування немає. Наведені у касаційній скарзі доводи є аналогічними доводам апеляційної скарги, які були належно перевірені й спростовані апеляційний судом як необґрунтовані. Твердження сторони захисту, що засуджена захищалась від неправомірних дій потерпілого і діяла в стані необхідної оборони ретельно перевірялось судами. У винесених рішеннях зазначено, що, відповідно до матеріалів кримінального провадження, на тілі Марії Т. не виявлено тілесних ушкоджень, притаманних для боротьби чи самооборони, а синці на її плечах не можна порівняні з тілесними ушкодженнями, спричиненими потерпілому, який перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння і фактично не міг чинити опір. Також не знайшло підтвердження використання потерпілим предметів або зброї, застосування яких могло нести реальну загрозу життю або здоров’ю Марії Т.
За таких обставин, Верховний Суд погодився з висновками судів, що засуджена діяла з умислом саме на вбивство потерпілого, тому доводи її захисника стосовно необхідності перекваліфікувати злочин на ст. 118 КК визнав неприйнятними.
Погодився Верховний Суд і з обраним засудженій покарання, зазначивши, що судами враховано суспільну небезпеку, тяжкість вчиненого злочину, конкретні обставини кримінального провадження та особу винної, й призначено покарання, необхідне і достатнє для виправлення Марії Т. і попередження нових злочинів.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд вирок Бережанського районного суду від 24 квітня 2020 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 5 серпня 2020 року стосовно Марії Т. залишив без зміни, а касаційну скаргу її захисника – без задоволення, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Довідка: санкція ч. 1 ст 115 (вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 7 до 15 років.
Стаття 118 КК України передбачає покарання у виді: виправних робіт – до 2-ох років або обмеження волі на строк до 3-ох років, або позбавлення волі на строк до 2-ох років.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Бережанщина, умисне вбивство
37265