На комітеті з моєї ініціативи обговорили гостре для аграрного сектора питання. Йдеться, як на мене про штучний конфлікт між сільгоспвиробниками та представниками податкової служби.
Ще з 2018 року точаться розмови про те, як у рамках чинного законодавства та під контролем держави аграрії можуть зберігати пальне, яке використовують для власних потреб. Питання актуальне тому, що окремі недобросовісні підприємці придумують різні схеми з пальним, тим самим кидаючи тінь на добросовісних аграріїв.
З одного боку, держава вирішила це шляхом видачі ліцензій на зберігання пального, але з іншого боку, податкова служба вимагає від виробників документів, ведення яких для малого та середнього аграрія – це додаткові затрати та в принципі не підпадає під спрощення ведення бізнесу самозайнятим населенням.
Із 1 квітня 2020 року кожен суб’єкт господарювання, який зберігає пальне, незалежно від цілі такого зберігання, має спочатку отримати на це ліцензію. В іншому випадку йому загрожує штраф у 500 тисяч гривень.
У жовтні 2020 року почалися перші перевірки аграріїв податківцями. Об’єднання та асоціації сільськогосподарських товаровиробників почали виступати за повну відміну ліцензування зберігання пального для власного споживання.
Зараз хвиля перевірок агровиробників досягла диких масштабів, а податківці у своїй діяльності не гребують застосовувати суто бюрократичні інструменти. До речі, база нормативних документів, якою керується податкова, також потребує оновлення та актуалізації.
Інспекторами перевіряється вся документація: починаючи від журналу заправника до паспортів на цистерни, зіставляються фактичні об’єми роботи техніки з кількістю палива на його заправку, вказану в документах, та знаходяться правопорушення там, де їх ніколи не було.
Якщо говорити про середнє чи велике аграрне підприємство, яке має у штаті профільних працівників, то воно ще може забезпечити ведення необхідної документації, але дрібний фермер не має ні часу, ні вільних рук, щоби самому собі виписувати дозвільні документи на заправку та вести цей облік.
Часто фермерам приписують торгівлю пальним, але це просто смішно, бо він його купує за тими ж ринковими цінами.
Нещодавно Всеукраїнський конгрес фермерів звернувся до податкової служби з запитом щодо обговорюваних зараз перевірок. Відповідно до відповіді податкової, інтенсивність перевірок дотримання ліцензій на зберігання пального зросла втричі, а фактично було проведено майже дві з половиною тисячі перевірок та за результатами скасовано 267 ліцензій. І це тільки ті випадки, які обійшлися без корупції, а скільки таких перевірок було «вирішено» в тіні?!
І це при тому, що на всіх дорогах державного значення стоять нелегальні перекупщики пального, але податкова їх не бачить. Це при тому, що у всіх містах підпільно торгують пальними з бочок, але винними є чомусь добросовісні аграрії, які повірили державі і чесно подали документи на отримання ліцензії, а зараз від тієї ж держави руками податкової отримують шокуючі штрафи.
Підводячи підсумки:
– Пропоную аграрному комітету розробити спільний законопроєкт разом із профільними аграрними Асоціаціями, який би дозволив державі контролювати пальне, а добросовісним аграріям використовувати пальне без зайвих перешкод.
– Обов’язкове ліцензування зберігання пального – це зайва перепона на шляху Українського аграрного сектора. Держава має підтримувати вітчизняних аграріїв, а не ставити їм палки в колеса.
– Постійні перевірки та штрафи є причиною корупції на місцях та приводять до переходу аграріїв у тінь.
– Пропонувати Верховній Раді у найкоротші строки внести зміни в законодавство та розробити градацію для агровиробників за площею землі, яка ними обробляється, та розміри штрафів, які повинні сплачувати порушники.
Іван Чайківський, народний депутат
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: аграрії, податківці, Чайківський, штучний конфлікт
37184