«Не всі дорослі знають відмінності у поняттях вульва, піхва та промежина»

Що можна сказати про здорове сексуальне виховання дитини?

А давайте поговоримо відверто про секс та обійми, про поцілунки та примус… Незвично читати таке на сторінках газети, правда ж? Звісно, адже більшість не звикли про це говорити з людьми, до яких не мають жодного відношення, багато хто й думки на тему інтиму не припускає. Воно й не дивно, адже, дивлячись на наших батьків, бабусь, які росли у Радянському Союзі, у них закарбувалася нав’язлива думка, що такого поняття, як секс, немає, не говорячи вже про процес.

«Завагітнієш, підеш на аборт, я бавити не буду!» Пройшло 7 років, а ця фраза досі присутня в Аліниній голові. Це ж їй сказала рідна мати, коли дівчина була на другому курсі. Мама ніколи не говорила з нею на тему інтиму, про те, що дівчинка уже живе статевим життям, вона дізналася від матері її хлопця. Тоді на Аліну чекав страшенний скандал і заборони на побачення з ним. Через необізнаність матір, напевне, не навмисне зламала крихку психіку молодої дівчини, і вона довго працювала із психологом. Після їхнього розриву з молодим юнаком, який для неї був усім світом, тема сексу для неї стала чужою, кожні відносини в плані інтиму завершувались тестом на вагітність, хоча статевий акт був захищений.

Невигадана історія жительки Тернополя. А тепер пригадайте, чи з вами говорили про піхву та пеніс? Чи розповідали, для чого хлопчику презерватив? Чи казали, що дитину дає не лише Бог, а й запліднена яйцеклітина? Про це дитина має чути від батьків, а вони можуть про це говорити тоді, коли в самих тема сексу є відкритою.

«А що ти знаєш про …»

Сьогодні разом із психологом розкажемо вам, що тема сексуального виховання дитини стоїть чи не на першому місці. Повідаємо, чому саме батькам варто говорити з дівчинкою та хлопчиком про секс. Чому дитині важливо знати, в який спосіб вона народилася? Дитячий психолог Леся Явтушенко розповіла нам усі радості від розмови про інтим з дитиною. Так, саме радості, адже якщо дитина цікавиться у вас, чому в тата інше, ніж у мами, це величезний плюс.

– Тема психосексуального розвитку доволі індивідуальна для кожної дитини. І часто вона залежить не так від віку, як від тих знань, які має дитина на даному етапі. Перш ніж говорити про статеві відносини, батькам варто пересвідчитися, чи всі етапи пройшла дитина відносно свого психосексуального шляху. А саме, що вона знає будову статевих органів (хоч, як показує досвід, не всі дорослі знають відмінності у поняттях вульва, піхва, промежина), історію власного народження, його види (природній та через кесарів розтин), про менструації, полюції, ерекції, контрацепції… Батькам важливо переконатися, наскільки ці дитячі знання відповідають реальності. Адже стосовно цієї теми у дитячих головах “живе” багато тривожного та фантазійного, а доступ до інформаційних технологій тільки сприяє цьому. Позаяк не все, що показують у Ютубі, є дійсно таким, як у житті. Про це можуть переконатися батьки, задавши дитині запитання: “А що ти знаєш про…?” Інше важливе питання, чи вдалося прийти до цієї теми, зберігши контакт та близькі стосунки. Якщо дитина продовжує проявляти інтерес до теми сексуального життя, ділиться своїми фантазіями, продовжує запитувати, цікавитись саме вашою думкою, знайте, що саме це є маркером близьких стосунків, адже за уточненнями як кінцевою інстанцією таки приходить до вас. Це місце важливо зберегти, щоби не «закрити» дитину, – розповідає психолог.

На даний час у мережі є багато цікавих роликів чи пізнавальних книг для найменших. Психолог каже, що дуже важливо спіймати той самий момент, коли дитина хоче про це дізнатися, не насаджувати у п’ять років питання інтимного виховання, а давати дитині важливу інформацію по частинах, тоді коли її свідомість буде до цього готова.

– Якщо батьки помічають, що у дитини є достатньо знань про статеві стосунки, то важливо обговорити й тему дозволу торкання тіла. За яких умов, хто і з яких почуттів може торкатися тебе та ти когось. Це питання тілесних та психологічних границь. І щоби дитина його засвоїла, варто і вдома не допускати насильницьких обіймів, поцілунків тощо. Коли піднімається тема сексуальних стосунків, то як психолог не можу пройти повз та не зачепити тему почуттів. Як ви вже здогадалися, мова піде про сором. Так, це саме те почуття, яке в залежності від своєї інтенсивності (від легкої незручності, ніяковіння до “завмирання”) у тій чи іншій мірі присутнє майже завжди при обговоренні пікантної теми з дітьми. Варто зазначити, що саме сором блокує контакт. Під ним завжди ховається багато інших почуттів. Та через його інтенсивність їх складно помітити та проявляти. У цьому місці варто спершу дослідити свій сором. І відповіді часто заховані у власній історії та власному психосексуальному шляху. Як на цю тему говорили зі мною батьки? Чи могла/міг я задовольнити свою цікавість на цю тему поруч з авторитетним дорослим, будучи дитиною? Коли, яким чином та від кого я дізналася/дізнався про статеві стосунки? Чи хочу пустити це питання на самоплив у своєї дитини? – каже Леся Явтушенко.

ОПИТУВАННЯ

У соціальній мережі наші журналісти провели опитування щодо сексуального виховання дитини. Із 10 опитаних матерів лише дві розповіли, що їхні діти віком 5 і 9 років знають правильні назви статевих органів. Також їм відомо, як вони народилися. Троє з опитаних, у яких діти від 3 до 6 років, не задумувались над таким питанням, мовляв, прийде час, щось придумаю. Інші проголосували, що не говорили на таку тему зі своїми дітьми, але причину відмовились пояснювати.

– Секс, інтим – це нормальні речі, як же тоді діти з’явилися, якщо цього немає. Мій син, якому 9 років, знає про інфекції, які передаються статевим шляхом, звісно, можливо, це заслуга бабусі, яка є медиком. Але мені подобається його ставлення до цього. Він розуміє всю небезпеку, яка може виникати при статевих стосунках, – каже Ілона Либідь.

– Якось моя донька запитала, чому в мене більші груди, ніж у неї. Я зловила себе на думці, що мені ніяково, але через кілька хвилин пояснила, що молочні залози (а не циці) дані жінці, щоби годувати маленьких дітей, так само виросла й вона. Я не впевнена, що сказала все правильно, напевне, перечитаю вашу публікацію і прислухаюся до порад експерта, – говорить Ірина Ткач.

«Здоровий сексуальний розвиток дитини починається із… сексуального розвитку батьків»

Питання сорому в нашому суспільстві доволі поширене. Пригадайте своє дитинство або підлітковий вік, коли ви всією сім’єю дивилися будь-який фільм, де в один момент чоловік та дружина починали пристрасно цілуватися, чи не виходили ви з кімнати, бо вам соромно? А можливо, батьки одразу перемикали канал або ж вас просили заплющити очі? Невже такого не було?

– У будь-якому випадку, перш ніж говорити з дитиною на тему статевих стосунків (якщо ініціатива іде саме від батьків), варто звірятися з нею самою та бажанням чути цю інформацію. Якщо Ви помічаєте, що дитина тілесно зажимається, округлює очі, стає напружена та скована – значить ще зарано, тоді треба зробити крок назад. У такому випадку можна сказати: “Давай відкладемо цю тему на пізніше”. Та подбати про делікатну форму, – говорить пані Леся.

Щодо форми, то важливо не залякувати дитину. Адже це може негативно вплинути на психосексуальне життя вже дорослої людини. Зараз усе більшої популярності на даний момент набуває наука сексологія. Є безліч спеціалістів (секс-педагогів, секс-психологів), яких запрошують батьки та класні керівники на додаткову просвітницьку роботу як з дітьми, так і з групами зацікавлених батьків.

– Неможливо застрахувати дитину від її помилок, неможливо прожити її життя за неї… Адже власні помилки – це і є досвід, яким зараз володіємо ми, батьки, а згодом і володітимуть наші діти. Але можливо дати дитині інформацію та берегти стосунки з нею. І саме це може бути профілактикою небажаних, нездорових сексуальних контактів, які встановлюються саме через цікавість, а не почуття. Здоровий сексуальний розвиток дітей починається із… сексуального розвитку батьків, – наголошує психолог.

На сьогодні ми можемо попрацювати зі своїми психологічними травмами, зрозуміти, чому не хочемо або через що не можемо переступити, щоби поговорити відверто з дітьми. Часто все йде з нашого дитинства. З нами не говорили про це, з нашими батьками також не розмовляли, але ці перепони ми можемо зламати.

Немає нічого сороміцького у тому, що дівчина чи юнак хвилюватимуться за безпечний інтим і обоє знатимуть, для чого існують презервативи. Що смішного чи гидкого у тому, що ваша дитина не бажає когось цілувати, бо їй так сказали? Що неприйнятного у тому, що дитина питає у мами, в чому різниця між татовими статевими органами і її?

Відповідь на ці запитання є такою: неприйнятним є те, що мама відгаркується і каже у тата запитати, а тато відсилає її до мами або ж знецінює дитячу цікавість. Сороміцьким є те, що дитина розповідає казки про те, як її приніс лелека, а хлопці на вулиці сміються з неї.

А чи говорите ви зі своїми дітьми? Чи довіряє вам донька? Чи впевнені ви у знаннях свого сина? Можливо, слід кожному задати ці запитання, а подекуди й підтягнути своє сексуальне виховання?..

Іванка Біла

Джерело: Тижневик "Номер один"