Довгий час мікрозелень у домашніх умовах вирощування не викликала особливого інтересу з боку домогосподарок і городників. Це вважалося скоріше модною фішкою дорогих ресторанів. А сьогодні ми спостерігаємо справжній розсадний бум. І це добре, тому що давно пора. Величезну популярність мікрозелень здобула серед американської публіки ще у 90-х роках, а на Сході це сталося набагато раніше. Великих і конкретних наукових доказів про абсолютну користь ранніх саджанців ще недостатньо. Але відомо про їхній позитивний вплив на організм.
Навіщо вирощувати мікрозелень
Мікрозелень — природне джерело вітамінів, мінеральних речовин, ферментів й амінокислот. Вони необхідні для всіх видів метаболізму, підвищення захисних сил організму, гарного травлення, позбавлення від жирових накопичень і уповільнення процесів старіння. Ці речовини в максимальних кількостях містяться саме в молодих зелених паростках. Професор Зекелі стверджував, що 25% денного споживання їжі людини повинно складатися з молодих пророслих рослин. Вони здатні виробляти антиоксиданти самостійно і запобігати шкоді, що наноситься організму вільними радикалами. Професор називав зелені паростки «їжею, яка відроджує життя». Майже в усі страви, які ми ставимо на стіл, додається різноманітна зелень. У зимовий час соковита зелень забезпечує радісний настрій і покращує апетит. Буває, що теплична зелень навіть краща за городню, адже її не обробляють хімічними препаратами, їй не страшні кислотні дощі і промислові забруднення. Крім того, вирощування зелені в теплиці на продаж цілий рік економічно вигідно.
Яке насіння культивують для одержання мікрозелені
Для отримання мікрозелені висаджують насіння найрізноманітніших видів рослин: від салатних зелених (або овочевих) — портулак, крес-салат, гірчиця, шпинат, броколі, рукола, ріпа, буряк, до бобових (соя, горох, боби, сочевиця) і зернових (пшениця, овес, гречка). Кожна з цих рослин має свій унікальний склад мікроелементів. Вживають у їжу найперші сходи, коли рослина ще не обзавелася першими справжніми листочками або має їх не більше двох. Відбудеться це приблизно через 7 днів після посадки матеріалу. Саме така зелень буде особливо цінною за вмістом поживних речовин. Дійсно корисним і безпечним є включення в раціон тільки зелених міні-рослин, саме ж зерно або боби, з яких паросток виріс, у їжу не вживають.
Міні-рослини — це природний продукт, отриманий природним шляхом без зміни властивостей. Мікрозелень у домашніх умовах нічим не обробляється, не пошкоджується і не змінюється механічною або термічною обробкою. Щоби перетворитися в паросток, сухому зерну потрібні лише відповідні для цього умови: вологість, природна аерація і температура.
Способи вирощування мікрозелені в домашніх умовах
На сьогоднішній день застосовують 2 способи отримання мікрозелені: вирощування у домашніх умовах без землі (гідропоніка ) і класичний варіант, коли насіння висівають у грунт. У будь-якому випадку отримане насіння не оброблене хімічними препаратами.
Субстрати:
- Верхній нейтралізований торф. Це продукт розкладання відмерлих частин дерев і моху. Вирощена на ньому мікрозелень має яскравий, насичений колір і смак, але в цьому випадку уважно стежте за поливом, не допускаючи надмірного перезволоження грунту, інакше рослина згниє.
- Грунт своїми руками, що складається з торфу, біогумусу, перегною і родючої землі з городу. Саме на такому грунті мікрозелень проявить кращі свої смакові якості.
- При тривалому використанні субстрату для гідропоніки його хімічні та фізичні якості погіршуються. Це негативно відбивається на культивованих рослинах. Тому поживну основу необхідно періодично міняти.
- Поживна основа, а також заміна грунту — вермикуліт, кокосове волокно, мінеральна вата, волокнисті килимки з сіна джуту, льону.
- Способи вирощування.
Паростки практично не піддаються цвілі при вирощуванні їх у ємностях із дренажними отворами для відведення зайвої води. У домашніх умовах використовують горщики, лотки, іншу підходящу для цього тару або магазинні пророщувачі для мікрозелені. Вони зручні й прості у використанні. Це звичайний контейнер із кошиком, на дно якого поміщають насіння. У нього наливають воду до рівня цього кошика. Тару закривають і ставлять у тепле місце, поки не проростуть насінинки. Потім кришку прибирають і поміщають рослину на підвіконня. Воду раз на добу змінюють. Пророщувачі мають у комплекті спеціальний міні-насос для збагачення рослин киснем.
Як вирощують мікрозелень у домашніх умовах
Варто відзначити, що концентрація необхідних речовин у культивованих сортах рослин сильно різниться. Наприклад, молода розсада червонокачанної капусти відрізняється високим вмістом вітаміну C, а паростки кінзи і сочевиці багаті вітаміном Е. Іноді відмінності у складі речовин вельми істотні (у 15-20 разів). Тому мало хто залишається однолюбом одного виду мікрозелені. Як правило, любителі старанно урізноманітнюють своє меню, висаджуючи відразу кілька сортів (роблять мікси).
Технологія вирощування мікрозелені досить проста. Тут рослину не потрібно підживляти, так як насіння або зерно володіють великими внутрішніми резервами і цілком здатні стимулювати зростання саджанця заввишки 5-8 см.
Для досягнення хороших результатів послідовно роблять наступне:
- у ємність поміщають грунт або джутову підкладку;
- зволожують теплою водою землю або волокнистим килимком;
- заздалегідь замочене на 1-2 дні насіння розподіляють рівномірно по всій площі. Дрібне сіють сухим;
- усю поверхню ще раз злегка збризкують водою;
- зверху притискають насіння так, щоби зіткнення його із субстратом було досить щільним. Таким вантажем стане ще одна ємність із мікрозеленню. Складається такий стелаж зазвичай із 3-6 однакових контейнерів, поставлених один на одного;
- стелажну стопку щодня поливають водою через верхній контейнер, щоби волога потрапила вниз і зволожила всі килимки.
Після проростання насіння ємності розставляють в окремі піддони, поливають злегка водою і ставлять у світле місце.
При появі в контейнері для мікрозелені перших справжніх листків збирають урожай, зрізавши ножицями ніжні паростки. Лідерство серед мікрозелені заслужено належить капусті червонокачанній, амаранту (щириця), дайкону, броколі, кінзі, крес-салату. Їхні паростки вирізняються великим вмістом каротиноїдів (лютеїну, зеаксантину), вітамінів Е та С. Тому бажано мати їх на столі цілий рік, особливо в зимово-весняний період. Мікрозелень у домашніх умовах виглядає дуже декоративно, виростає корисною і смачною. Цей продукт здатний не тільки дарувати, а й повертати людям здоров’я, красу і молодість.
Джерело: Тижневик "Номер один"
4139