Важка, виснажлива робота на будівництві палаців новоявлених вітчизняних нуворишів неабияк пригнічує українських заробітчан. Ще б пак: одна річ – працювати на багатіїв за кордоном, й зовсім інша – на Батьківщині, добре розуміючи, що чесною працею таких статків не наживеш. Відтак пригнічені й розчаровані, повертаються вони додому, щоби трохи відпочити, побачити рідних і… безпробудно пити горілочку. Саме через горезвісного «зеленого змія» наприкінці лютого 2018 р. сталася трагедія у двох родинах м. Бережани.
Уже в суді всі учасники застілля (у тому числі двоє жінок) пригадали, що чаркувати почали від самого ранку і загалом випили 2-3 л горілки. Тобто щонайменше кожний по пів літра. Згодом судова медекспертиза встановить, що на момент смерті 46-річний потерпілий Анатолій перебував у стані важкого отруєння етиловим спиртом, його мучитель Сашко – середнього ступеня, тобто міг усвідомлювати та керувати своїми діями.
Та найгірше, що трагедію спричинив дріб’язок.
Отже, під вечір тепла компанія (у повному розумінні, зважаючи на кількість вжитого алкоголю) сиділа в кімнаті за столом, дивилася телевізор і ліниво перемовлялася.
У цей момент до Юрка зателефонував знайомий: слухай, друже, є робота, давай, приїжджайте до Києва, зустріну на вокзалі. Не встиг він відповісти, як Анатолій вихопив із рук телефон і почав розпитувати про роботу та оплату. Власник мобільного розлютився, забрав апарат і зі словами «Не збивай нам ціну!» пару разів ударив товариша в груди.
«Ти чого до нього лізеш? Він правий: краще хоч якусь роботу в Києві мати, ніж у Бережанах горілку пити!» – підтримала Анатолія його співмешканка Олена.
«Не встрявай у чоловічу розмову!» – накинувся на неї її брат Сашко і щосили вдарив кулаком по голові.
«Не чіпай її!» – разом кинулись до нього його подружка Оксанка і Толик. Кинулись, бо знали, що варто чолов’язі перехилити чарку, як він перетворюється на такого собі місцевого монстра й безжального галабурдника, який б’є всіх, хто потрапляє під руку, при цьому ще й хвалиться: «Тікай, я вмію бити ліктем!»
Отож відкинувши Олену на диван, Сашко щосили вдарив ліктем Анатолія в обличчя, потім кулаком – у сонячне сплетіння. Той застогнав і впав на диван біля співмешканки. Зі страху жінка закуталась у ковдру і забилася під саму стіну.
А її брат із перекошеним від люті обличчям та виряченими очима сів на тулуб напівпритомного товариша і щосили почав бити кулаками по голові та обличчі.
Перелякана Оксанка втекла до іншої кімнати та зателефонувала знайомому поліцейському, проте правоохоронець відрубав: «Вони зараз б’ються, а за пів години помиряться і сядуть розпивати «мирову», а я залишуся винним». І відмовився приїхати розборонити очманілого пияка.
Тим часом до хати повернувся Юрко. Побачивши жорстоку розправу, стягнув Анатолія з напівживого товариша і, аби заспокоїти, запропонував ще випити. Розпивши рештки горілки, чоловіки повкладалися спати.
Лише серед ночі Оленка насмілилась вилізти з-під ковдри і попросила чоловіка збільшити звук весь цей час працюючого телевізора. Та Анатолій не відповів. Звикла до подібних «розборок», жінка штовхнула співмешканця і раптом з острахом відчула, що він уже й захолов. Навіть встигла висохнути кров на подушці навколо розбитої голови.
Моторошний крик розірвав нічну тишу: «Толик не дихає!»
До кімнати, похитуючись, вбіг Сашко. Секунду оцінював ситуацію, а потім почав робити вбитому штучне дихання, його сестра викликала поліцію.
У Бережанському районному суді обвинувачений категорично заперечував свою провину, намагаючись перекласти відповідальність на Юрка. Однак обидві жінки вказали на нього. Їхні покази підтвердили й результати судової експертизи.
Тож вироком Бережанського суду Олександра визнано винним у вбивстві (ч.1 ст. 115 КК України) та засуджено до 8 років позбавлення волі.
З етичних міркувань імена дійових осіб у публікації змінено.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", кримінальні новини, новини Тернопільщини
11454