Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Тараса О. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 18 вересня 2025 року.
Як встановлено судом, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі у Тараса О. виник злочинний умисел щодо незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів і психотропних речовин. Із цією метою він незаконно придбав 65 згортків небезпечних речовин загальною вагою у перерахунку на діючу речовину 20, 39813 грамів. Причому, залежно від вмісту, згортки були заклеєні скотчем різного кольору – чорним, червоним, синім тощо.
Надалі, у період із 16 по 21 квітня 2022 року, обвинувачений незаконно розповсюджував небезпечні наркотичні та психотропні засоби – робив так звані “закладки” у непримітних місцях м. Тернополі. 21 квітня 2022 року саме під час залишення “закладки” його затримали працівники поліції та вилучили 65 згортків із небезпечною речовиною.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 18 вересня 2025 року 24-річного Тараса О. визнано винним за ч. 2 ст. 307 КК України (незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах та незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, вчинені повторно) та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3-ох років позбавлення волі з конфіскацією майна.
До відома:
санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Сторона захисту вважала призначене покарання занадто суворим. Тому захисник подав апеляційну скаргу, B якій просив вирок змінити та, застосувавши до Тараса О. ст. 75 КК України, звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і покласти обов’язки, передбачені ст. 76 КК України. Обґрунтовуючи свої доводи, указав, що його підзахисний – людина з інвалідністю з дитинства (3 група). Хоча ніде не працював, але допомагав матері по господарству, за місцем проживання характеризувався позитивно, перерахував кошти на ЗСУ.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, дійшла висновку щодо непереконливості доводів захисника Тараса О. про можливість застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Ухвалюючи рішення, апеляційний суд виходив, у тому числі, з того, що статтею 65 КК України визначено загальні засади призначення покарання, які наділяють суд правом вибору між однією із форм реалізації кримінальної відповідальності – призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, кожна з яких є законною і спрямована на виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів. За своєю правовою природою ця функція є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Обираючи Тарасу О. покарання, місцевий суд, окрім ряду пом’якшуючих обставин та обставин, які позитивно характеризували обвинуваченого, врахував також і те, що, відповідно до ст. 12 КК України, він скоїв тяжкий злочин, який полягав у неодноразовому збуті особливо небезпечних психотропних речовин і наркотичних засобів та придбанні ним особливо небезпечних психотропних речовин і наркотичних засобів у великих розмірах для подальшого їх збуту. Зокрема, під час затримання правоохоронці вилучили у нього 65 згортків із наркотичними та психотропними речовинами, які він мав намір незаконно збути.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи захисника про наявність підстав застосувати до Тараса О. положення ст. 75 КК України вже враховані судом першої інстанції. Щодо одруження обвинуваченого після винесення вироку та вагітності дружини, колегія суддів погодилась, що це важливий соціальний фактор, який мінімізував ризик рецидиву злочині. Проте, зважаючи на суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, застосування ст. 75 КК України та пом’якшення Тарасові О. покарання, як про це просила сторона захисту, не можна вважати виваженим, справедливим і таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Колегія суддів погодилась з призначеним Тарасу О. покаранням у виді 3 років позбавлення волі за вчинення злочину, санкція якого передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Саме таке покарання повністю відповідало ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного, було достатнім й необхідним для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Тараса О. залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 18 вересня 2025 року – без змін, – повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
3864