У храмі Різдва Пресвятої Богородиці с. Великі Гаї священнослужителі, жителі громади, побратими зібралися, щоб спільно зі скорботною родиною провести в останню дорогу зовсім юного Героя Мацьківа Бориса Сергійовича (14.05.2002 р.н.), який віддав своє життя за Незалежність.
Чин похорону очолив отець-декан Михайло Піняга у співслужінні отців Великобірківського деканату, отця-доктора Василя Корендія та о. Петра Половка.
У похоронній проповіді до присутніх звернувся отець-доктор Василь Корендій прикладом, записаним у Біблії, про Давида та Голіафа. Отець наповнив зболені серця присутніх Божим словом, провівши паралель між біблійною історією та сьогоденням українського народу.
– Оця дитина вийшла проти ворога в перші дні війни, але відправили додому, бо … дитина. Але він постійно добивався, щоб піти захищати Україну. І в грудні 2022 – пішов, – відзначив отець Василь Корендій.
Про Борисика священник знає чимало. Хлопчик був його сусідом. Виріс на очах, відзначався кмітливістю та добротою, і готовий зігріти своєю любов’ю кожного. Після відправлення на Схід, Борис був у гарячих точках передової.
– Мама Люба вдома наготувала багато страв, і дуже просила зустрітися з Борисиком та передати їх, – продовжував о. Василь, – та все ніяк на передовій ми не могли зустрітися, і ось він таки приїхав додому. Я не думав, що тій дитині буду похоронну проповідь казати. Я мріяв, що він одружиться, я буду в нього на шлюбі. Я буду радіти його життю, – зі сльозами на очах говорив отець-доктор, сусід загиблого воїна Бориса Мацьківа.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці давно не бачив такої кількості людей і … сліз. Після мертвої тиші у часі проповіді, храм наповнився авторською піснею, написаною напередодні о. Петром Половком. Супроводом до пісні був плач присутніх. Люди не стримували сліз.
«Моє село, мої гаї — хай вам співають солов’ї…» – знайшло відлуння, безперечно, у кожному серці.
Обгорнувши труну синьо-жовтим прапором, тіло воїна Бориса на руках до кладовища несли однокласники, військові, друзі та знайомі. Процесія пройшла центральною вулицею Великих Гаїв під супровід військового оркестру. Востаннє Великими Гаями з Борисом пройшли батьки, сестра Наталя та брат Володя, кохана дівчина Тетяна, усі рідні та близькі.
Поховали Героя на кладовищі з усіма військовими почестями. Гучні постріли почесної варти сповістили всім, що навіки спочив Герой, який загинув за Україну.
Великогаївська громада у скорботі разом з родиною, що втратила.
Нагадаємо, Мацьків Борис Сергійович (14.05.2002 р.н.) поповнив лави ЗСУ у грудні 2022 року. Життя воїна обірвалося на Сумщині поблизу населеного пункту Лікарське.
Щирі співчуття батькам, рідним та близьким Героя України! Вічна та світла памʼять Захиснику та Герою України!
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
37247