Найсвіжіше:
• На автошляхах Тернопільської області побільшало електрокарів • Кількість водіїв Тернопільщини збільшується • Анонси газети «Номер один» від 15.08.2018 р. • Студенти Галицького коледжу отримали дипломи Бізнес-Школи від ПриватБанку • Нове у термінах подачі показників за електроенергію • На Шумщину дійшла африканська чума свиней • У Миролюбівці селяни на дві години перекрили дорогу державного значення • Борис Довгаль: «Тактика цьогорічних жнив проста – оперативно використовувати наявну техніку і кожне погоже вікно» • Хоростківський спиртозавод отримає нове дихання та вироблятиме… біоетанол • Народний артист України Ігор Сачко: «Не прогинався й не прогнуся і ніколи не дав би нагнути театр» • Степан Барна: «Лемківська культура – невід’ємна складова української нації» • Гороскоп 08.08.2018 –14.08.2018 • На переформатування медцентру для лікування і реабілітації учасників АТО Тернопільська облрада виділила півтора мільйона гривень • «Файне місто-2018» очима завзятого фестивальника • Тернополяни замовляють банківські картки зі світлинами рідного міста  • Анонси газети «Номер один» від 8.08.2018 р. • Більше половини міжнародних переказів в Україні проходить через ПриватБанк • За натовськими стандартами військовослужбовцям збудують житло на Тернопільщині • У Кременці планують реконструкцію меморіалу Слави • Apple Pay безкоштовно заправить кавою на ОККО • У центрі Тернополя утворилася величезна корка (+фотофакт) • Кредитування  житла у Тернополі доступне від ПриватБанку • Чи законно влада Тернополя передала персональні дані містян приватному підприємству? • Пільги з податку на нерухомість не буде, якщо нерухоме майно використовується у підприємницькій діяльності • На трасі Івано-Франківськ – Бучач – Тернопіль відремонтували місток
rss
Три роки правління Степана Барни: мільярди і мільйони, кадри, які розчарували, та президентський “килим”

Опубліковано: 6 Квітня о 13:22 Переглядів: 243



2 квітня виповниться три роки, як посаду голови Тернопільської обласної державної адміністрації обійняв на той час народний депутат Степан Барна. Багато скептиків вважали, що молодий громадсько-політичний діяч не справиться з покладеними на нього державою обов’язками, тому у скорому часі його замінять. Однак Степан Степанович своєю наполегливою працею довів, що молодість може бути плюсом, а не мінусом на цій високій державницькій посаді. Про головні здобутки, кадри, які не завжди встигали за непосидючим головою ТОДА, та багато іншого – у відвертій розмові з тернопільським губернатором Степаном Барною.

«Розумієш, що завдань багато, а відповідальності ще більше!»

– Три роки на посаді голови ОДА – це багато чи мало?

Чимало! За цей час аж посивів (сміється, – авт.).

– Не розчарувалися в цій роботі?

Ні, але зрозумів багато малоприємних речей. На жаль, те, що ти робиш, не завжди цінується сьогодні. Сподіваюся, етап свого життя, який я віддав і віддаю області та Україні, ще оцінять у майбутньому. Найперше хотів би відзначити той факт, що зберегли країну. Те, що свого часу вдалося об’єднати український народ, відстояти державу, змушує сьогодні задуматись над багатьма речами. І вже виходячи з цього, розумієш, що завдань багато, а відповідальності – ще більше!

– Статистика – річ уперта. Саме цифри передусім оцінюють роботу того чи іншого чиновника. 

Дякувати Богу, впродовж останніх років в області намітилась позитивна динаміка економічного росту. І навіть ті, хто намагається мене критикувати, а таких осіб, повірте, є чимало, відзначають цей ріст. Загальна сума власних доходів області, починаючи від сільського і закінчуючи обласним та міськими бюджетами, в 2015 році складала приблизно 1 млрд. грн., а за підсумками 2017-го – 3 млрд. грн. Станом на лютий 2018 року бачимо, що на депозитних рахунках органів місцевого самоврядування знаходиться понад 800 млн. грн. А це говорить про те, що в області є реальний ресурс! Наше завдання – ефективно використати його, спрямувати на розвиток громад, на вирішення нагальних проблем міст, сіл, селищ, щоби люди відчули зміни в країні після запровадження децентралізації. Бо гроші, які знаходяться на депозитних рахунках, годують банки, а не людей!

А мабуть, найбільше моє досягнення – це те, що за минулий рік у реальний сектор економіки області підприємствами і суб’єктами господарювання, як українськими, так іноземними, було інвестовано майже 6,7 млрд. грн.

– Спиртова галузь завжди вважалася пріоритетною в області. Останніми роками, м’яко кажучи, у ній був застій. Чи є якісь зрушення?

Ми напрацьовуємо стратегію реформи спиртової галузі, яку будемо презентувати за кілька місяців. Згідно з нею, на Тернопільщині буде три категорії спиртозаводів: перша – заводи, що залишаються на виробництві харчового спирту і мають конкурентоздатний спирт (щонайменше три); друга – заводи, які будуть зорієнтовані на виробництво біоетанолу; решта підприємств вироблятимуть спирт-сирець для подальшої передачі його на заводи з виробництва біоетанолу або на виробництво біодизелю.

Сьогодні на Тернопільщині поперемінно працюють 3-4 спиртозаводи, з яких Зарубинецький виробляє біоетанол, решта – харчовий спирт.

– Ще одна бюджетоутворююча галузь – цукрова. Довкола неї теж була доволі незрозуміла ситуація…  

У цьому питанні за останній рік маємо великі зрушення. Чотири цукрових заводи Тернопільщини придбала група «Радехів-цукор», і вони вже запрацювали у Чорткові, Збаражі, Козовій та Хоросткові. Водночас маємо хорошу динаміку з виробництва цукру. Скажімо, у 2012 році на області виробили 208 тис. тонн цукру, а в 2015-му, коли я обійняв посаду голови ОДА, виробили 129 тис. тонн, а в 2017 році – вже 245 тис. тонн. Тобто показники стали більшими, ніж довоєнного періоду. 

У «захристі» губернатора – ікона, картини, штанга і подарункове віскі

Степан Барна під час розмови ще раз підтвердив, що є найвідкритішим головою обласної адміністрації, які коли-небудь були на Тернопільщині. На прохання показати так зване «захристя» тернопільських губернаторів, Степан Степанович не відмовився.

Посередині невеличкої кімнати розміщений журнальний столик, навколо якого -м’яка частина (пуфики і диванчик), в одному кутку –  телевізор, в іншому – шафа, у третьому – штанга.

– Телевізор не дивлюся, маю ще один у робочому кабінеті, тому його вмикаю тільки якщо є така необхідність. У шафі зберігаю кілька костюмів, сорочок та три пари взуття. Зрідка можу потягати штангу, – розповів Степан Барна.

На прохання нашого журналіста, голова ТОДА, знявши краватку, зробив кілька підходів до штанги. Також показав спеціальний пристрій, який замовив, щоби зробити турнік для підтягування, поки ж його використовує для віджимання.

У кімнаті були й інші речі, про які розповів Степан Степанович.

– Ікону подарував владика Нестор, дві картини, що висять на стіні, – заслужений художник України Олег Шупляк із Бережан, – каже пан губернатор.

Також у «захристі» виднілася подарункова пляшка віскі «Jack Daniel’s».

– Не пригадую, чий подарунок, але він відносно недорогий, не більше 400 гривень. Загалом, я не навчений пити дорогі спиртні напої. У невеликих кількостях віддаю перевагу нашій горілці – збаразька «Калганов», новосілківська «Номер один» або ж «Фінляндія», – сказав Степан Степанович.

Під час нашої розмови голова ОДА обмовився, що не завжди встигає навіть пообідати і замовляє їжу з доставкою, та… показав кімнату для перекуски губернатора.

– Для того, щоби поїсти, особливих умов не потрібно. Можу піти на обід у їдальню обласної ради, а якщо не вистачає часу, то помічників прошу зробити замовлення з доставкою. Це можуть бути вареники, шматок м’яса чи якась каша. Ось до прикладу, сьогодні обідав картоплею з м’ясом та салатом, – розповів, показуючи на стіл, Степан Степанович.  

На уточнююче запитання, а як же піст, очільник області сказав: «Я майже не пощу, адже робота така, що організм дуже виснажується, і тому доводиться харчуватися всім, що є під рукою». 

– Один з Ваших заходів для тернопільських ЗМІ відбувся в аеропорту. Тож чи буде Тернопіль приймати регулярні авіарейси?

На сьогодні до Тернополя літають тільки чартери – як борти перших осіб країни, так і суб’єктів господарювання. Зокрема, той же керівник ПАТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв прилітає до нас і далі прямує на свій завод у Волочиську. Також на базі аеропорту функціонує станція технічного обслуговування гвинтокрилів.

Питання ж регулярних авіарейсів не так має ставитися до влади. Головне наше завдання щодо аеропорту – це виготовлення акта на право власності на землю та отримання сертифікатів, які дають можливості здійснювати авіаперевезення. І те, й інше в тернопільського аеропорту є! Регулярні авіасполучення – це глобальна проблематика, і вона не залежить від мене як голови облдержадміністрації. За це більше відповідає директор аеропорту Юрій Малецький, адже він отримує заробітну плату і мав би розповісти, що зроблено в цьому напрямку. Я його роботою не задоволений і сподіваюся, що в ближчому часі про виконану роботу пана Юрія запитуватимуть і депутати обласної ради.

Водночас моя позиція щодо аеропорту не змінилася. Ми готові вести переговори у будь-якому форматі залучення авіакомпаній, в тому числі з орендою приміщень аеропорту за 1 гривню. Зараз навіть розглядається можливість створення спільного комунального підприємства Тернопільської обласної і міської рад із тим, щоб і мерія долучалася до процесу співфінансування утримання аеропорту і здійснення капіталовкладень у його розвиток. Адже місто Тернопіль не має перспектив, якщо не буде функціонуючого аеропорту!

– Вам закидають, що під час приїзду перших осіб країни постійно привозите їх на «СЕ Борднетце-Україна» і не показуєте інших заводів, які роками простоюють.

Це не зовсім так. На «Борднетце» приїжджав лише Президент Петро Порошенко і, буквально кілька днів тому, голова бюджетного комітету Верховної Ради України Андрій Павелко. Вважаю, такі візити є показником довіри інвесторів до регіону та можливістю значно збільшити їхні інвестиційні вкладення. До прикладу, саме під час візиту Петра Порошенка на «СЕ Борднетце» в січні 2016 року, де він мав перемовини із власниками заводу, було прийнято рішення про відкриття ще одного підрозділу японської компанії «Сумітомо» у Чорткові. Це один із прикладів серйозних інвестицій. Або інший приклад: нещодавно компанія «Фуджікура» на базі Збаразької колонії відкрила виробництво з’єднувальних засобів до автомобілів. Орієнтовно у межах 400 тис. грн. вони сплатили лише ПДФО у місцевий бюджет, що теж є суттєвим показником. 

А щодо відвідин високопосадовцями країни суб’єктів господарювання, то, до прикладу, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман побував у господарстві «Україна», перший Віце-прем’єр Степан Кубів їздив у село Дзвиняч Заліщицького району, де відкривав елеватор. На державне підприємство «Оріон» приїздив керівник «Укрспецекспорту», де вирішувались питання держзамовлень оборонної сфери. Тому така інформація не зовсім відповідає дійсності.

– Якщо подивитися трішки вперед, є сподівання на подальший розвиток Тернопільщини?

2018 рік має стати переломним! У цілому, за моїми підрахунками, в область буде інвестовано капітальних вкладень з боку держави приблизно 2,5 млрд. грн., чого ще ніколи не було. До прикладу, в 2017 році ця цифра була в межах мільярда.

У цьому році плануємо здійснити тільки за рахунок коштів державного бюджету щонайменше 2 млрд. грн. капітальних вкладень в область. У першу чергу ці гроші будуть вкладені в дороги.  Маємо завершити роботи у напрямках Тернопіль – Львів  (Н02) та Тернопіль – Кременець (М19), за 630 млн. грн. робитимемо об’їзну Тернополя та 800  млн. грн. спрямуємо на будівництво дороги Тернопіль – Підволочиськ (до межі з Хмельницькою областю). У цілому тільки капвкладень у дороги плануємо направити близько 2 млрд. грн. А ще 179 млн. грн. – у сільську медицину, 194 млн. грн. становитиме Фонд регіонального розвитку, орієнтовно по соцеконому в область надійде в межах 100 млн. грн. і така ж сума – у вигляді субвенцій на розвиток інфраструктури територіальних громад.

«Перед головами РДА регулярно ставлю питання: хто не може працювати – не мучте ні мене, ні себе, ні людей!»

– Чи задоволені своєю командою?

Абсолютно задоволеним складно бути. Наприклад, тільки за останній час змінили чотирьох голів районних адміністрацій, також будуть зміни в окремих управліннях ОДА. Не всі витримують запропонований мною темп. Сам задав високу динаміку і тепер треба її підтримувати. Водночас не у всі райони є можливість оперативно призначити нових людей, які за законом мають пройти спецперевірку, а це займає певний час. 

– За три роки розчарувалися в головах РДА, яких самі пропонували на ці посади?

У кількох – так! Багато хто завзято хотів зайняти місце керівника району, але ставши ним, він не те що мене, – сам себе розчарував. Перед головами райдержадміністрацій регулярно ставлю питання: хто не може працювати – не мучте ні мене, ні себе, ні людей! Заяву на стіл – і працюйте на іншій, більш спокійнішій роботі. Адже треба розуміти, що посада голови адміністрації більш універсальна і більш відповідальна, бо за тобою стоїть, здавалося би, тільки господарка, але насправді значно більше – економіка, бізнес, соціальний захист, медицина й армія – відновлення військових частин, призов, мобілізація… Тобто комплекс питань, за які голова несе відповідальність, і по кожному з них його запитують.

– Як знаходите порозуміння з правоохоронними органами?

Для мене головне, щоби вони справно і в межах закону виконували свою роботу. Якщо раніше люди тотально говорили про побори в обласній адміністрації, то сьогодні особливих скарг на корупційні дії працівників ОДА немає. У всякому випадку про них я не чув. Хоча якщо брати загалом по області, то проблем достатньо, маємо викривальні факти по кар’єрах, лісах, водоймах. Також є зловживання в органах місцевого самоврядування: держава дала їм ресурси, але чи задоволені місцеві жителі, як вони використовуються – не впевнений. І станом на сьогодні немає реального механізму на них вплинути. А тому я є одним з ініціаторів закону про контролюючі функції. Нині є окремі громади, які 80 відсотків власних доходів спрямовують на утримання апарату. Тобто ми боролися з бюрократією, а в громадах створили ще один бюрократичний апарат.

«Через три дні я вже починаю сумувати без роботи»

– Степане Степановичу, чи часто викликає на «килим» Президент?

Десь раз у квартал, але не бажано, як ви кажете, потрапляти на «килим».

– Бачу по праву руку від Вас телефон із надписом «Президент». Часто по ньому доводиться розмовляти?

Доволі часто. Така наша робота, когось ми питаємо за виконану роботу, а хтось і нас.

– Не розчарувалися в державній службі?

– Немає часу про це думати.

– Чи були такі моменти, що думали: все, кидаю?

Такі думки регулярно з’являються. Можливо, хтось думає, що на цій посаді легко працювати. Розчарую: це далеко не так. Ось, до прикладу, сьогодні (розмова відбулася 23 березня, – авт.) приїхав додому з Києва о 4 годині ранку, чотири години поспав і вже о 8.30 був на роботі. І в такому режимі доволі часто доводиться працювати. Намагатимуся  сьогодні якнайшвидше лягти спати, бо у суботу матиму теж повноцінний робочий день, у неділю – ще кілька заходів, зокрема участь у загальноміській Хресній ході.

– Наскільки комфортно Вам поєднувати роботу голови ТОДА з депутатською діяльністю, перебуваючи у фракції «БПП-Солідарність»?

По-перше, цього не заперечує  закон, тому в цьому сумісництві проблем не бачу. По-друге, як депутат обласної ради, відстоюю інтереси своїх виборців, тих людей, які голосували за мою політичну силу, хоча станом на сьогодні я безпартійний. По-третє, як голова адміністрації, працюючи, маю можливість реалізовувати ті завдання, які переді мною поставлені на цій посаді. І якби навіть не був депутатом, як голова ТОДА мав би бути присутній на сесії обласної ради. Тому в який спосіб одне другому може заважати?

– Працюючи у такому шаленому ритмі, як вдається відновлювати сили?

Для відновлення мені потрібно мало часу. Через три дні я вже починаю сумувати без роботи. Якщо їду у відрядження, то намагаюся один день викроїти, щоби подивитися на місто, куди я приїхав. Ось це, власне, і є мій відпочинок.

«До останнього моменту боровся, щоби залишитися депутатом Верховної Ради»

– Чи не шкодуєте, що свого часу склали мандат народного депутата?

Це вже історія. Звичайно, праця в парламенті набагато спокійніша, але так розпорядилася доля. Очолити Тернопільську ОДА – це було рішення, прийняте не зовсім мною, а Президентом. Як мені здається сьогодні, я був своєрідним експериментом (сміється, – авт.). Пригадую тоді, три роки тому, коли приймалося рішення про призначення голови Тернопільської обласної адміністрації, я особисто трьох-чотирьох людей рекомендував на цю посаду. Не буду озвучувати цих прізвищ, багато тернополян їх добре знають. І на той час вони були набагато досвідченіші за мене. Я до останнього моменту боровся, щоби залишитися депутатом Верховної Ради. Ствердно можу сказати, що за мене ніхто не просив. Це було особисте рішення Петра Порошенка. Пригадую, я до нього зайшов і почув такі слова: «Вперед і нічого не вигадуй!» Якщо ти в команді, то керівнику держави відмовляти не можна, тому й погодився.

– У фінансовому плані втратили багато?

Щодо доходів, то зарплата нардепа відсотків на 30 більша за губернаторську. Але я не можу сказати, що зі зміною статусу щось втратив, а щось набув. Так мало статися, від долі ж не втечеш!

– Підходить до завершення кампанія з подання декларацій про майновий стан за 2017 рік. Чи зробили Ви вже цю процедуру?

Працюю над заповненням декларації, для цього маю ще кілька днів. Вона у порівнянні з 2016 роком майже не змінилася. Лише в році, що минув, продав автівку «Skoda Superb», за яку вторгував близько 500 тис. грн. На те місце планую придбати «Тойоту Кемрі», можливо нову, все залежатиме від цінових пропозицій.

– За три роки, відколи Ви на посаді голови ТОДА, якісь серйозні статки набули?

Можете прослідкувати за моїми деклараціями: земельних ділянок не набрав і не оформив ні на кого, адже про це вже б усі знали (сміється, – авт.). Нерухомості не купував, будинків не будую. Як і раніше, моя родина має дві квартири в Тернополі (три- й однокімнатну): одна – моя, інша – мамина. Якби був підходящий варіант, роздумував би над продажем двох квартир і придбанням невеликого котеджу в межах Тернополя, адже ціни на них останнім часом впали. Але це, думаю, далека перспектива.    


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
16 Серпня
15 Серпня
13 Серпня
12 Серпня
11 Серпня
9 Серпня
8 Серпня
1 Серпня
21 Липня
19 Липня
17 Липня
Який тип проїзного квитка в тролейбусах Ви б обрали?
  • «Безліміт» 42%, 382 votes
    382 votes 42%
    382 votes - 42% of all votes
  • «Стандарт» – 60 їздок 24%, 216 votes
    216 votes 24%
    216 votes - 24% of all votes
  • Жоден 13%, 118 votes
    118 votes 13%
    118 votes - 13% of all votes
  • «Економ» – 46 їздок 12%, 106 votes
    106 votes 12%
    106 votes - 12% of all votes
  • «Преміум» – 90 їздок 9%, 77 votes
    77 votes 9%
    77 votes - 9% of all votes
Total Votes: 899
Червень 22, 2016
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше