Знищення на аеродромі у Гостомелі 27 лютого 2022 року гордості української авіації – літака АН-225 «Мрія» стало великим потрясінням для всього суспільства. Тоді це асоціювалося із крахом, зрадою та навмисним підступним замислом ворога. Відтоді чимало українських видань піднімали тему загибелі «Мрії», намагаючись з’ясувати, чи можливо було відвернути цю трагедію, завчасно сховавши літак в надійному місці. Точаться дискусії, чи варто після перемоги відновлювати знищену «птаху», а чи краще збудувати нову, використавши елементи попередньої. До другої річниці загибелі «Мрії» онлайн-медіа proslav.info опублікувало спогади переяславця Євгена Корнєєва про легендарний літак та його яскраву історію життя.
Євген Корнєєв свого часу закінчив Київський інститут цивільної авіації та потрапив на роботу на завод, де був створений літак «Мрія», всього за три місяці до його першого польоту. Відділ, в якому працював переяславець, займався випробуванням на стійкість усіх агрегатів повітряних суден та визначав термін їх експлуатації. Євген Леонідович з колегами випробовували шасі та закрилки до літака АН-124 «Руслан», який згодом став прототипом АН-225. При цьому їм жодного разу не дозволили побачити «Мрію», яке вже була майже готова до випуску.
«Нам потрібно було дослідити, як поводитимуться крила «Мрії», але це було складно зробити, маючи лише «Руслан». Адже в нього лише чотири двигуни, тоді як у «Мрії» – шість», – пригадує пан Євген. Він також уточнює, що в літака-гіганта в крилах розміщені паливні баки. Тому після їх випорожнення крила починають провисати, а з повними баками – стають «стрункими», як і мають бути. Це додавало їм більшої міцності. Тому команда молодого інженера використала для кріплення крил в АН-225 велику кількість гідроциліндрів, що зменшило одночасний тиск на одну точку вузла.
Взагалі, «Мрію» спершу розробляли для космічної галузі, стверджує Євген Корнєєв. Вона мала слугувати транспортом для космічного корабля «Буран» і своєрідним космодромом для його запуску на орбіту. Але після розвалу радянської імперії загальмувала й космічна програма, тому «Мрія» стала просто найбільшим вантажним літаком у світі.
Довідка:
Розміри АН-255 «Мрія»:
– розмах крила – 88,4 метрів;
– довжина – 84 метри;
– висота – 18,2 метрів;
– вантажопідйомність – близько 250 000 кілограмів.
Авіаінженер не впевнений, чи варто називати «Мрію» суто українським повітряним судном. Адже над її розробкою працювали сотні людей та підприємств по всьому радянському союзу. Хоча більшість із них, а головне – конструкторське бюро, – таки в Україні.
Вперше «Мрія» піднялася в небо 21 грудня 1988 року. Славетну назву літака на борту судна намалював напередодні київський художник, якого запросили просто з Хрещатика. Всі дуже хвилювалися, чи не стане перший політ літка-гіганта водночас останнім, адже через розміри машини її не вдалося повністю протестувати. Врешті, останнє слово залишили за пілотами. І ті вирішили ризикнути!
«Який це був красивий політ! – пригадує переяславець. – Така гора металу змогла полетіти і це було надзвичайне видовище». Уже в березні «Мрія» підняла в повітря понад 156 тон вантажу та здійснила переліт тривалістю 3 години 45 хвилин, встановивши при цьому 110 світових рекордів за швидкістю, висотою та вантажопідйомністю.
Євген Корнєєв пригадує, що в ході експлуатації «Мрія» не завжди поводила себе добре. Інколи відмовляли датчики, а інколи просто не вистачало посадкової смуги для її руху.
Після розвалу радянської імперії літак-гігант не використовувався впродовж 10 років, а свій перший комерційний рейс здійснив лише в січні 2002-го.
Під час боїв за аеродром у Гостомелі ворог завдавав по ньому постійних ракетних та артилерійських ударів. 27 лютого 2022 року після влучання в ангар літак АН-225 «Мрія» повністю згорів.
«Стосовно відновлення. Я дійсно хочу вірити, що ми колись ще побачимо “Мрію” в небі. Це я хочу серцем та душею. Але розум підказує зовсім інше. Як інженер, я не розумію економічної доцільності цього процесу», – каже переяславець. Він стверджує, що літак мусив сам «заробляти» на своє утримання, адже його експлуатація достатньо дороговартісні. Водночас, за словами пана Євгена, вартість літака, який не ввійшов у серію, як от «Мрія», оцінюється на вагу золота. Тобто, 225 тисяч кілограмів золота – оціночна вартість АН-225.
А допоки ще тривають дискусії, чи доцільно створювати нового гіганта, українська «Мрія» стала уособленням могутності інженерної думки та хисту вітчизняних розробників. Вона залишиться у нашій пам’яті назавжди.
Джерело: Онлайн-медіа proslav.info
17209