У суді батьки вибачили горе-водію і просили не відправляти за ґрати
Ця кривава аварія сталася у перших числах квітня минулого року в центрі Заліщиків. Під вечір 19-річний «мажор» мчав на світлому “Мерседесі» світ за очі. Летів, не зважаючи на дорожні знаки й не переймаючись, якщо раптом на дорогу вийде пішохід.
17 днів не дожила Зоряна до свого 17-річчя
Навряд чи в останню секунду перед загибеллю дівчина відчула страх чи засторогу: побачивши припарковану на протилежному боці машину, весело помахала рукою батькові й легко ступила на дорогу… назустріч своїй загибелі. Дівчина вчилася на другому курсі Заліщицького аграрного коледжу, тому щодня батько відвозив її на заняття з села, бо й сам із бригадою працював на будові у райцентрі.
От і того фатального дня Зоряна чекала на зупинці. Побачивши знайомий мікроавтобус, пропустила одне авто й почала переходити дорогу. Світлу іномарку побачила здаля, але хто ж міг подумати, що місцевий горе-«шумахер» летить зі швидкістю 120 км/год при дозволеній п’ятдесят і смертельною блискавкою змете з дороги дівчинку!
В останню мить перед кривавим зіткненням батько тільки й встиг зойкнути: «Доню, доню!» Почувся глухий удар, і на очах очевидців тіло Зоряни злетіло у повітря, описало смертельну дугу і метрів за 15-20 упало на асфальт. Усі болісно зойкнули. Натомість водій «Мерседеса» навіть не пригальмував, а понісся собі далі. До потерпілої підбіг батько, ніжно підняв закривавлену голівку, але дівчинка, мов зламана лялька, вже не подавала ознак життя. Тим часом якийсь чоловік побіг до розташованої поруч лікарні, інший викликав поліцію й описав «Мерседес» на «євробляхах».
Згодом хтось дорікне, що потерпіла переходила дорогу за межами пішохідного переходу, розташованого за 20 метрів від місця трагедії. Утім, зважаючи на швидкість, це не врятувало би юне життя: водій все одно не встиг би загальмувати. Зрештою, він навіть не спробував об’їхати її. Тим часом мешканці Заліщиків перешіптувались: це дітки місцевих “князьків” влаштували перегони, от і 19-річний Любомир Д. гнав центром міста, незважаючи на знаки.
За іронією долі, винуватець аварії виявився студентом того ж аграрного коледжу, що й Зоряна. Відтак візуально вони могли бачитись у навчальному закладі, можливо, навіть були знайомі.
Покаявся, вибачився і заплатив
Так от, від’їхавши від місця аварії, юнак висадив пасажира і поспішив до обійстя свого дядька. Залишив авто на подвір’ї, віддав ключі і, викликавши адвоката, поїхав здаватися правоохоронцям. Свою вину визнав повністю, зізнався, що бачив, як дівчина переходила дорогу, але злякався і його ніби заціпило — не загальмував. Відтак напрошується запитання: якщо людина так легко лякається, чого сідає на «залізного коня»? Чи не безпечніше відмовитись сідати за кермо, та ще й швидкісної іномарки?
Тим часом наприкінці 2019-го року в Заліщицькому районному суді прозвучав вирок. Оскільки обвинувачений зумів примиритись із батьками своєї жертви та повністю відшкодував завдані збитки, служитель Феміди зважив на думку потерпілих – батьків Зоряни – не позбавляти хлопця волі, і, призначивши реальне покарання – 4 роки позбавлення волі з позбавленням права 3 роки керувати транспортними засобами, замінив на рік іспитового строку. Тобто упродовж цього часу горе-водій зобов’язаний періодично з’являтися до органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, навчання чи роботи і без дозволу не виїжджати за межі України.
У свою чергу суд зобов’язав страхову компанію сплатити кожному з батьків по 25 тис. грн. моральної шкоди, завданої смертю дочки.
Прокурор оскаржив вирок у суді апеляційної інстанції і просив таки відправити винуватця аварії за ґрати. Утім, оскільки потерпілі не змінили своєї думки і просили хлопця суворо не карати і не відправляти до тюрми, Тернопільський апеляційний суд апеляцію залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", кримінальні новини, новини Тернопільщини
5949