Як повідомляє пресслужба архиєпархії, в Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у Тернополі чин закриття Ювілейних дверей очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк. У Малій базиліці Матері Божої Зарваницької в селі Зарваниця цей же чин звершив архиєпископ-емерит Василій Семенюк, а у прокатедральному соборі Преображення Господнього в Зборові – єпископ-помічник Володимир Фірман.
“Рік благодаті, що має принести плоди”
Звертаючись до вірних Архикатедрального собору в Тернополі, митрополит Теодор наголосив, що Ювілейний рік став для Церкви особливим часом благодаті та духовного оновлення:
“Згідно з церковним календарем завершується рік. Це був 2025-й – ювілейний рік, який ще Святіший Отець Папа Франциск проголосив роком благодаті. У всіх катедральних храмах нашої Церкви по всьому світі ми відкривали ювілейні двері, через які проходили вірні згідно з розпорядженням Святішого Отця Папи Лева XIV. Сьогодні ж у нашій Церкві по всьому світі відбувається завершення ювілейного року”.
Архиєрей висловив надію, що всі духовні плоди, випрошені упродовж цього часу – прощення гріхів, зцілення ран, зростання у вірі, надії та любові – принесуть реальні плоди у житті вірних та всього українського народу.
У межах богослужіння було звершено завершальну молитву Ювілейного року, а також благословення давньою іконою Пресвятої Богородиці з мощами святих мучеників – перших християнських свідків віри. Митрополит Теодор особливо підкреслив, що заступництво Матері Божої та молитви мучеників є джерелом надії на довгоочікуваний мир для України:
“Ми віримо й надіємося, що материнський покров Пресвятої Богородиці та молитви святих мучеників принесуть мир на нашу землю, щоб Україна могла жити й розвиватися у справедливому та тривалому мирі”.
Євангеліє страждання і надії
Перед Божественною Літургією у прокатедральному соборі Зборова єпископ-помічник Володимир Фірман здійснив Чин освячення розписів храму та кивоту, а відтак у проповіді звернув увагу на євангельські події після Різдва Христового – втечу Святої Родини до Єгипту, переслідування та страждання:
“Ісус, прийшовши у цей світ, відразу зазнає болю й переслідувань. Будучи немовлям, Він переживає жорстокість людського серця. Але саме у Христі страждання не зникає – воно набуває сенсу”.
Архиєрей пояснив, що ключем до розуміння болю і випробувань є біблійне поняття “плірофе” – повноти, яка остаточно відкривається в Ісусі Христі. Саме Він є відповіддю на найглибші людські запитання – не завжди у формі пояснень, але у формі Божої присутності поруч із людиною.
Особливий акцент владика Володимир зробив на сучасному контексті війни в Україні:
“Ми живемо у час війни, страху і втрат. Але Євангеліє вказує нам не на абстрактні відповіді, а на Особу. Христос – наша Дорога, Істина і Життя. Лише Він здатний зцілити зранене серце нашого народу”.
Єпископ також наголосив, що зачинення Ювілейних дверей не означає завершення дії Божої благодаті:
“Найважливіше в Ювілейному році – не лише пройти крізь двері храму, а впустити Бога у своє життя. Наповнені благодаттю Ювілейного відпусту, ми покликані ділитися цією надією з усіма, хто нас оточує”.
Довідка
Слід зазначити, що рік тому, 29 грудня 2024 року, в Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у Тернополі, Малій базиліці Матері Божої Зарваницької в Зарваниці та прокатедральному соборі Преображення Господнього в Зборові відбувся урочистий чин відкриття Ювілейного року.
Під час відкриття було зачитано папську буллу “Spes non confundit” (“Надія ж не засоромить”), а архиєреї, згідно з літургійним чином, урочисто відчинили Ювілейні двері, запросивши вірних до духовної мандрівки надії, навіть у складних обставинах війни.
Ювілейний 2025 рік став для Тернопільсько-Зборівської архиєпархії часом поглибленої молитви, духовного оновлення та свідчення живої надії, яка, за словами апостола Павла, “не засоромить”.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
2223