За словами мами воїна Ольги, Юрій дуже любив тварин. Бувало так, що до нього на пост прибігала мишка, і він її годував. Після армії Юрій повернувся додому. Пані Ольга каже, що друзі пропонували йому виїхати на заробітки до Польщі або Чехії, проте він вважав, що краще хазяйнувати на своїй землі, ніж бути десь на чужині.

У липні 2022 року Юрій вступив до лав 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».

Коли прийшла повістка, він сказав: «Я не можу не піти. Хто, як не я…». Коли ж приїхав до Тернополя, щоб поховати свого побратима, рідних шокувала його фраза: «Скоро і я там буду». На жаль, ці слова стали пророчими, і вже у листопаді 2022 року рідні отримали сумну звістку.

«В боротьбі за волю рідної країни загинув тернополянин Юрій Юрійович Стефанишин (06.12.1995 р.н.). Його життя обірвалося на Донеччині в результаті танкового обстрілу з боку російських окупантів. Співчуваємо батькам, усім рідним та близьким захисника. Вічна пам’ять Герою!», – трагічну новину повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал.

Воїна поховали на Алеї Героїв Микулинецького кладовища. За свої подвиги Юрій посмертно удостоєний звання “Почесний громадянин міста Тернополя”.

На фасаді Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 з поглибленим вивченням іноземних мов 7 лютого 2025 року встановили меморіальну дошку пам’яті військового Юрія Стефанишина. Віддати йому шану прийшли тернополяни, учні та колектив школи, а також рідні Героя. Таблицю освятили священнослужителі, а всі присутні вшанували пам’ять воїна хвилиною мовчання.

«Юрій Стефанишин – Герой, який назавжди вписав своє ім’я в історію України! З дитинства Юрій був чудовим учнем – працьовитим, ініціативним, завжди готовим допомогти. Він мріяв служити Україні, і коли почалося повномасштабне вторгнення, без вагань став на її захист… Сьогодні на фасаді його рідної школи №3 відкрито меморіальну дошку на його честь. Це символ нашої пам’яті, вдячності та глибокої поваги до Героя. Вічна пам’ять! Слава Захиснику України!», – написав Надал.

У воїна залишилися мама та молодший брат.

Вічна слава Герою!