Кутик — один із найпоширеніших фасонних виробів у будівництві та метало-конструкціях, що використовується для рам, підсилення кутових вузлів, підкосів та зв’язків. Помилковий вибір профілю призводить до передчасних деформацій, корозії або складнощів при зварюванні й монтажі. Тому підхід до підбору має бути системним: оцінюється призначення елемента, умови експлуатації, технологія монтажу та вимоги до довговічності.

Матеріал і стандарти
Основним матеріалом для кутиків залишається конструкційна сталь із марками, що гарантують необхідні механічні властивості і зварюваність. Перед тим, як купити металевий кутник варто перевірити наявність сертифікатів та відповідність нормативам щодо хімічного складу і межі текучості. Для відповідальних конструкцій перевага надається сталям із підтвердженими параметрами механіки, а для експлуатації в агресивному середовищі — нержавіючим або оцинкованим варіантам. Якість металу безпосередньо впливає на довговічність і безпеку всієї конструкції.
Геометрія профілю: рівнополичні та нерівнополичні кутики
Геометрія кутика визначає його сферу застосування. Рівнополичний кутик забезпечує симетричну роботу при монтажі в місцях, де навантаження рівномірно розподілені. Нерівнополичний кутик краще підходить для ситуацій з обмеженням простору або коли одна полиця потребує більшої площі опирання. Важливим параметром є ширина полиць і товщина стінки: більша товщина збільшує несучу здатність, але підвищує масу й витрати. Правильне співвідношення розмірів визначається умовами навантаження та способом закріплення.
Товщина стінки і несучі характеристики

Товщина матеріалу впливає не лише на міцність, а й на технологію обробки. Тонкостінні кутики простіші в порізці й згинанні, але при зварюванні вимагають уважного контролю тепловкладення, щоб уникнути прожогів і короблення. Товсті профілі забезпечують більший запас міцності і кращу стійкість до локальних згинів, проте потребують підготовки кромок і більшої уваги при виконанні швів. При проєктуванні важливо враховувати допуски на товщину й вплив корозії на зменшення перерізу з часом.
Технологія виробництва: гарячекатаний чи гнутий
Метод виготовлення змінює механічні властивості кутика. Гарячекатаний профіль зазвичай має однорідну структуру й мінімальну кількість внутрішніх напружень, що вигідно для відповідальних несучих елементів. Гнуті кутики з листа дозволяють економніше використовувати матеріал і швидше отримувати нестандартні розміри, але потребують перевірки на наявність стрічкових дефектів і контролю геометрії після формоутворення. Вибір між цими варіантами залежить від специфіки проєкту і доступності на ринку.
З’єднання та монтажні особливості
Тип з’єднання визначає вимоги до кутика. Для зварних вузлів важлива хороша зварюваність і достатня товщина для формування якісного шва. При болтових кріпленнях потрібна товщина, що витримує різьбові навантаження, або застосування підсилювальних накладок. Виходячи з цього, вузли проектуються з урахуванням концентрації напружень і можливості посилення точок кріплення. Попереднє планування та шаблони для розмітки значно скорочують час монтажу і зменшують кількість помилок.
Корозійний захист і умови зберігання

Антикорозійний захист має бути співмірним з умовами експлуатації. Для внутрішніх сухих приміщень достатньо фарбового покриття, тоді як для зовнішніх конструкцій або приміщень із підвищеною вологістю ефективним є гаряче цинкування або комбіновані системи цинкування з фарбуванням. Важливо також враховувати пакування та спосіб зберігання на майданчику: піддонне зберігання з підкладками і захистом від накопичення води знижує ризик локальної корозії.
Контроль якості при закупівлі
Під час приймання матеріалу варто перевіряти геометричні розміри, прямолінійність, відсутність значних дефектів на кромках і поверхні, рівномірність покриття та наявність сертифікатів. Звернення уваги на шви у випадку трубчастих елементів або на сліди раніше виконаного згинання дозволяє уникнути прихованих проблем. Якісна партія матеріалу спрощує подальшу обробку, зменшує час на підгонку і гарантує передбачувану поведінку конструкції під навантаженням.
Вибір кутика повинен базуватися на узгодженні призначення, матеріалу, геометрії та технології монтажу. Раціональна стратегія — підбирати профілі з невеликим запасом міцності, однак без зайвого перевантаження масою, з урахуванням корозійного захисту і вимог до стикувань. Зважений підхід підвищує надійність конструкцій, економить час при монтажі й дозволяє уникнути додаткових витрат у процесі експлуатації.



