На превеликий жаль, медична реформа значно погіршила стан закладів охорони здоров’я Тернопільщини. Звільнення лікарів є одним із перших наслідків певних змін у медицині. Особливо плачевна ситуація зараз на Чортківщині. У міській лікарні планують звільнити 96 медичних працівників, а всі відділення – об’єднати. А в Монастириськах розпочали акції протесту, щоби привернути увагу влади до місцевих медичних проблем.
«Щоб уникнути катастрофи, медичні заклади потрібно залишити на субрегіональному рівні»
– Через брак коштів на утримання Чортківської міської лікарні у місцевій раді ухвалили рішення звільнити 96 медичних працівників. У цій критичній ситуації ми не звинувачуємо громади, а говоримо, що передавати лікарні на баланс громад є неправильним підходом у рамках реформи децентралізації. Районні лікарні мають залишитися на субрегіональному рівні, щоби повноцінно функціонувати, а медики бути на своїх місцях і отримувати заробітну плату. Уряд підводить до масового закриття лікарень у районах. Але про яку тоді кваліфіковану вчасну та необхідну медичну допомогу йде мова, якщо працівників районних лікарень звільняють, а цілі відділення в рамках економії коштів закривають? Повторюся: щоб уникнути катастрофи, коли люди у селах будуть помирати, як мухи, бо лікарні немає, медичні заклади потрібно залишити на субрегіональному рівні для їхнього повноцінного функціонування, – заявив голова Тернопільської районної ради Віктор Козорог.
Особливо критичною виявилась ситуація у кардіологічному відділенні Чортківської лікарні. Тут відразу ж звільнять 13 медичних працівників. До того ж це відділення планують об’єднати з ендокринологічним. Пацієнти стурбовані, оскільки через скорочення працівників кардіологію можуть справді закрити. Працівники відділення бідкаються, тому що стаж роботи малий і їм доводиться доглядати та допомагати саме пацієнтам із проблемами серця. Кажуть, що перекваліфіковуватись уже пізно, а без роботи залишитись у теперішній час найгірше.
Не вистачає 11 мільйонів, аби виплатити зарплати медпрацівникам
Керівництво Чортківської міської лікарні змушене зробити оптимізацію, оскільки коштів немає. Цього року заклад отримав від Національної служби здоров’я України на 49 млн. гривень менше, ніж у 2020-му. Через це не вистачає 11 млн. грн., аби виплатити зарплати медичним працівникам.
– Особисто я вважаю, що ці проблеми виникли через те, що система фінансування охорони здоров’я через НСЗУ створена таким чином, щоби недоплачувати лікарням гроші, а на послуги ціни занижені. І коли є багато медиків, а ціни маленькі, значить, лікарня вважається нерентабельною. Її не те, що треба скоротити, а взагалі можна закрити, – пояснив заступник головного лікаря КНП «Чортківська центральна міська лікарня» Олег Майданик.
«Проблема носить національний характер, плануємо її винести на загальнодержавний рівень»
Голова Тернопільської обласної ради профспілок Андрій Присяжний також не задоволений масовим скороченням лікарів та невиплатою їм заробітної плати.
– На жаль, усі проблеми децентралізації негативно вплинули на галузь охорони здоров’я і це має поширення по всій Україні. Формульний розрахунок фінансування НСЗУ та місцевих органів дуже недосконало моделює, і тому зараз це викликало недофінансування галузі. І навіть якщо зараз показують борг по заробітній платі в офіційних комунальних некомерційних підприємствах, то ці борги можна множити мінімум на 2, тоді зрозумієте, що відбувається. Оскільки проблема носить національний характер, то ми плануємо її винести на загальнодержавний рівень. І вже профспілка охорони здоров’я повинна згуртовувати медиків, працівників своїх підприємств для того, аби виступати на захист своїх прав. На жаль, писати листи, звертатися до вищих органів держави та й місцевих є малоперспективним рішенням. Дійсно таки ситуація критична. Медики масово шукають місце за кордоном. Якщо влада хоче, щоби сьогодні чи завтра не було кому лікувати людей, то вона цього швидше за все досягне, – поділився своїм баченням на цю проблему Андрій Присяжний.
Кожному, хто підлягає скороченню, обіцяють знайти нове робоче місце
А ось у міській раді Чорткова пояснюють, що лікарі електронно не звітували про своїх пацієнтів. А скорочуватимуть медиків віком 65+. Кожному, хто підлягає скороченню, обіцяють знайти нове робоче місце.
– Людям уже пенсійного віку і тим, яких вимушені звільнити, знайдемо нове місце у приймально-діагностичному відділенні. Зараз вони стануть на біржу, а звідти ми їх заберемо. Однозначно, потрібно робити оптимізацію. Дуже багато у нас людей було на 0,25, 0,5, 0,75 ставки. Тому, щоби ви розуміли, єдиний соціальний внесок навіть платили з 0,25 ставки, тобто у пенсійний фонд та все інше, а це дуже велике фінансове навантаження на лікарні, – розповів тернопільським журналістам заступник міського голови Чорткова Віктор Гурин.
Станом на сьогодні вже 4,8 млн. грн. витратили з бюджету Чортківської громади на оплату послуг лікарів. До кінця року буде необхідна ще більша сума. Тож міський голова Володимир Шматько продовжує приймати антикризові рішення, аби якомога швидше та безболісно вийти з цієї ситуації. Після призначення Ростислава Шульського в. о. головного лікаря Чортківської лікарні в установі тривають кадрові зміни. Зокрема 28-річного лікаря-кардіолога Ігоря Чайчука представили в якості завідувача поліклінічного відділення.
– Перед новопризначеним завідувачем поліклінічного відділення вже стоїть ряд завдань – як стратегічних, так і локальних. Зміни почнемо з рецепції. Слід раз і назавжди забути про використання старих паперових карток, натомість запровадимо електронний реєстр пацієнтів. Потрапити на прийом до лікаря можна буде лише за направленням сімейного лікаря. Також запровадимо контроль відвідування для медичних працівників, вхід у поліклініку за електронними картками тощо. Зараз дуже важливо швидко навчитися працювати по-новому, опанувати програми, які вимагає Національна служба здоров’я України, почати правильно вносити у базу надані людям послуги і розпочати боротьбу за пацієнтів. Люди повинні обирати послуги нашої лікарні та наших лікарів, а не їхати до Заліщиків чи Тернополя. Суть медичної реформи проста: чим більше пацієнтів обслуговує лікарня, тим більше НСЗУ перераховує коштів – від цього залежать заробітні плати, придбання сучасного обладнання, ремонти і т. д. На жаль, через цю ситуацію скорочення працівників неминуче, вже готується наказ про звільнення 96 людей. Кількість працівників завелика відносно кількості пацієнтів, котрі користуються послугами Чортківської лікарні. Ситуація зміниться лише тоді, коли лікарі навчаться електронно реєструвати абсолютно кожну без винятку послугу, надану пацієнтам, і коли послугами нашої лікарні користуватимуться більше людей, – зазначив міський голова Володимир Шматько.
Окрім того, за планами чортківської влади, до поліклініки переїде відділ переливання крові із приміщення на вул. С. Бандери, 50. Будівлю виставлять на продаж на відкритому аукціоні «ProZorro», а всі отримані кошти направлять на придбання лабораторних аналізаторів, ендоскопічного обладнання, УЗД-апарата тощо.
«У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно»
Нещодавно одна з партій на рівні області відкрито стала на захист медиків і їхнього належного фінансування. Депутат Тернопільської обласної ради із фракції ВО «Батьківщина», лікар-стоматолог Роман Мороз вніс до порядку денного сесії облради проєкт звернення депутатів до президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів щодо недофінансування вторинної ланки Національною службою здоров’я.
– Ми, депутати Тернопільської обласної ради 7 скликання, стурбовані ситуацією, що складається навколо фінансування вторинної ланки медицини відповідно до постанови, яка почала діяти з 1 квітня 2021 року. Оскільки затверджені у постанові тарифи на медичні послуги не покривають їхньої собівартості, бо у договорах з НСЗУ застосовуються низькі коефіцієнти, які, у свою чергу, значно знижують ці тарифи, що призводить до катастрофічного недофінансування закладів охорони здоров’я та неможливості виконання покладених на них функцій. А це призводить до скорочення медичних працівників і медичних закладів зокрема. Для нарахування коштів НСЗУ до розрахунку береться глобальна ставка, а не базова, тобто фінансування відбувається не за кількістю наданих послуг за минулий місяць, а беруться показники за 2020 рік, у якому діяли карантинні обмеження, що призвели до зменшення кількості пацієнтів, які користувалися медичними послугами, – йдеться у зверненні Романа Мороза.
Великим мінусом, на думку пана Мороза, є те, що на сьогодні не оприлюднено калькуляцій тарифів на медичні послуги: які складові вони містять, який відсоток заробітної плати в них, скільки передбачено на медичні препарати та витратні матеріали, харчування, стерилізацію і дезінфекцію тощо.
– З відміною «33 пакета» та зменшенням обсягів фінансування за іншими пакетами різко зменшилась заробітна плата медичних працівників, що нівелює престижність медичних професій, тим самим прирівнює їх до рівня технічних працівників. Заклади спеціалізованої медичної допомоги хоча й стали медичними підприємствами, не мають змоги надавати платні послуги через діючу постанову Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах». І хоча вона дозволяє отримувати оплату за послуги, надані пацієнту без направлення, це положення нівелюється умовами договору з НСЗУ, де вказано, що без направлення у невідкладних випадках оплата забезпечена коштами НСЗУ. Така медична реформа віддаляє незахищені верстви населення від спеціалізованої медичної допомоги та не відповідає статті Конституції України, згідно з якою кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного всім громадянам медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвитку лікувальних закладів усіх форм власності. Враховуючи вищенаведене, вимагаємо надати калькуляцію існуючих тарифів щодо надання медичних послуг із чітким визначенням розміру (відсотка) заробітної плати та переглянути тарифи й коефіцієнти, за якими розраховується фінансування, до реальної вартості надання медичних послуг, – йдеться у зверненні Романа Мороза, яке він просить підтримати колег-депутатів.
«Коли дізналися, що ми виходимо на протест, то виплатили 100% «ковідних»»
5 серпня з ініціативи медичних працівників Монастириської міської лікарні відбулася акція протесту, спрямована на перегляд підходів НСЗУ до фінансування медичної галузі на користь медиків. Лікарі стурбовані, оскільки виплата зарплати, їхнє масове скорочення та можливе закриття медичного закладу не принесуть жодної користі. Про свої наміри вийти на триденний протест медики попередили заздалегідь. Серед тих, хто невдоволений ситуацією, яка склалася сьогодні в медицині, медсестра вищої категорії відділення анестезіології та інтенсивної терапії Монастириської лікарні Ганна Підкаменецька. Вона 40 років працює у шпиталі, понад рік лікувала хворих на COVID. На початках навіть не було захисних костюмів, а у відділенні доводилось перебувати днями.
– Ми важко працювали, платили не багато, але ми могли оплачувати комунальні послуги. А нам заборгували зарплату за 3 місяці, недоплатили «ковідні» за травень, як я могла оплатити всі послуги? Коли дізналися, що ми виходимо на протест, то виплатили 100% таких грошей, хоч обіцяли 300% і вже маленький аванс за липень. Говорять про скорочення у лікарні. Ми не можемо своїх громадян залишити без належної медичної допомоги. А фактично пакети на лікування хворих з інсультом, інфарктом не підписані. Винна служба НСЗУ, – розповіла тернопільським журналістам Ганна Підкаменецька.
Медики перекрили дорогу поблизу лікарні на кілька годин, але кожні п’ять хвилин пропускали машини. Учасники протесту тримали в руках плакати з гаслами: «5000 лікарської зарплати – це ганьба для влади», «НСЗУ йдіть у відпустку за свій рахунок».
– Я дуже пишаюся активною і безстрашною позицією наших медичних працівників. Ми гордо заявили про свої права на всю Україну. Думаю, що наша акція набула значного резонансу і привернула до себе увагу великої кількості громадян. Надіємось, що цей протест дасть поштовх для пробудження інших медичних закладів. Також маємо надію, що на наші вимоги зверне увагу президент України, а НСЗУ перегляне свої підходи до фінансування медичної галузі на користь медиків. На жаль, не всі відділення і не всі наші працівники підтримали наш протест. Але ті люди, які боялися все життя, так і житимуть у страху далі. Та більшість людей, які змогли взяти участь в акції, а також ті, хто за різних обставин не зміг вийти, але в душі був разом з нами і підтримував нас, довели, що вони гідні називатися людьми і не хочуть бути рабами. Радикальному крилу нашого колективу хочу сказати, що ми не припиняємо боротьбу і будемо чітко слідувати за виконанням наших вимог, використовуючи всі законні методи та ресурси. Ми припиняємо акції до наступного тижня. Якщо наші вимоги не будуть виконуватись, якщо ми не побачимо перспектив вирішення наших проблем, то знову приступимо до більш рішучих дій, – заявив один з організаторів акції, голова Монастириської профспілкової організації працівників охорони здоров’я, лікар-стоматолог Монастириської лікарні Віталій Тріщук.
У подібній ситуації до Монастириської лікарні перебувають чимало закладів не лише Тернопільської області. Ті установи, які уклали угоди на багато послуг, мають підтримку обласних рад, не перебувають сьогодні у такій скруті, як малі госпіталі, що належать територіальним громадам. Медичні працівники Монастириської лікарні налякані скороченням і навіть можливим закриттям закладу. Малопрофільна лікарня не зможе дотримуватись усіх вимог НСЗУ щодо надання медичних послуг. Ще у працівників виникає запитання, що робитиме влада, якщо восени буде спалах поширення коронавірусу штаму «Дельта», а медичні заклади оптимізують, що нікому буде працювати?…
– Повинна бути розроблена програма «Місцевих стимулів», щоби громади могли виділяти якісь кошти, у тому числі матеріальне стимулювання для виплати зарплат медичним працівникам. Наскільки я знаю, до кінця року Чортківській лікарні не вистачатиме 20 млн. грн., тільки на зарплату взяли 11 млн. Де ці гроші взяти? Чи це держава виділятиме для того, щоби зберегти колектив та медичних працівників? Але ще треба дивитися й показники, скільки лікарі заробляють за пакетами НСЗУ. Так як говорив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, що НСЗУ зараз переглядає усі фінанси і повинні б якісь поступити гроші. Але чи так буде, я не знаю. Він обіцяв, що липневу зарплату виплатять усім. Така проблема не лише в нас, а й по всій Україні. Навіть є 1 млн. грн. заборгованості у Києві, хоча такого ніколи не було. Наш ЦК профспілки вже звернувся до міністра зі своїми вимогами, питаннями, які потрібно вирішити. Якщо брати закон України про охорону здоров’я, там взагалі пише, що на охорону здоров’я повинно виділятися 10% ВВП. А в нас навіть у найкращі роки було найбільше 3,6%. У 2017 році почали реформування охорони здоров’я, усі лікувальні заклади перетворили в комунальні некомерційні підприємства. ВОЗ говорить, якщо фінансування охорони здоров’я менше, ніж 6%, то цієї охорони здоров’я немає. Вона не спроможна вижити і взагалі не зможе нормально функціонувати, – підсумував голова профспілки охорони здоров’я Тернопільської області Володимир Кузів.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: звільнення працівників, медична реформа, Монастириська лікарня, невиплата заробітної плати, НСЗУ, протест, Чортківська міська лікарня
13344