До проблеми фінансування закладів профтехосвіти додалася ще одна. Область повинна сформувати регіональне кадрове замовлення. Це дасть училищам юридичну підставу прийняти нових студентів та отримати кошти на їх утримання. Профільний освітянський департамент таке замовлення сформував, однак у громадськості є до нього чимало зауважень. Активісти вимагають змінити модель розрахунку, але часу для цього зовсім не залишилось. Якщо цю цифру не затвердять на наступній сесії, училища можуть втратити всіх абітурієнтів.
Замовлення зменшили на півтисячі
Як уже відомо, цього року, у зв’язку з реформуванням системи освіти, заклади профтехосвіти передали на фінансування місцевим бюджетам. Училища, які знаходяться в межах області, фінансуються з обласного бюджету, в Тернополі – з міського, в містах обласного значення – з бюджету цих міст. Хто платить, той замовляє музику. Тому МОН цьогоріч не сформувало замовлення для закладів профтехосвіти, а дозволило кадрові питання вирішити на місцях. У міністерстві стверджують, що область краще знає, яких фахівців їй потрібно і в якій кількості. Нещодавно відбулося засідання регіональної ради за участю депутатського корпусу та підприємців. Після тривалих дискусій замовлення таки затвердили. Тепер його пропонують винести на розгляд сесії обласної ради.
– Затягувати не можна. Навчальні заклади області вже розпочали прийом документів, але при цьому не мають доведених показників, – каже голова постійної комісії з питань освіти облради Ігор Леськів. – Вступна кампанія у розпалі, а училища досі не знають, скільки студентів можуть прийняти.
Однак проблема не тільки в цьому. Фахівці вважають, що проведені розрахунки необ’єктивно відображають ситуацію в області. Щодо певних напрямків уже зараз помітно перекіс. Так, наприклад, за даними МОЗ, зараз найбільш затребуваними спеціальностями є тракторист, слюсар-сантехнік, швачка, кравець, закрійник. Однак в області такі напрямки підготовки не користуються популярністю.
– В області працює 11 закладів профтехосвіти, де готують машиністів, трактористів, комбайнерів. Маємо заклади, які готують кравців, закрійників, швачок, – пояснює начальник управління освіти ТОДА Ольга Хома. – Але якщо у Тернополі один із закладів профтехосвіти набирає необхідну кількість студентів на таку спеціальність, то, на жаль, у Підволочиську, Заліщиках та Шумську училища не можуть сформувати груп. Ці заклади оголосили набір на дані напрямки підготовки, однак Шумський район має чотири заяви, Підволочиський – 15, Заліщицький – 1. Виходить, якщо з 1 січня 2017 року училища отримають державне замовлення на ці професії, заклади не зможуть його виконати у повному обсязі. Група становить щонайменше 25 студентів. Судячи з поданої кількості заяв, до цього показника закладам профтехосвіти, які знаходяться в районах, далеко. Ризикнути вирішило Чортківське вище професійне училище. В той час, поки сусідні райони страждають через відсутність вступників, заклад підготував документи для отримання ліцензії на підготовку сантехніків.
Отож у цілому регіональна рада пропонує затвердити замовлення на рівні 1766 осіб при показнику 2270 у 2015 році. Найбільше фахівців планують підготувати для громадського харчування – понад півтисячі. Це кухар, кондитер тощо. Трохи менше спеціалістів буде на напрямку сільське господарство – 314. Для будівельних та монтажних робіт – 257. У сфері електротехнічного виробництва – 200. Загальна цифра для всіх галузей економіки – 229. Жодного замовлення область не зробила на фахівців у напрямку торговельно-комерційної діяльності та швейного виробництва.
Спеціальності дублюються
Як стверджує заступник голови обласної ради Любомир Крупа, в області відбувається дублювання спеціальностей у закладах профтехосвіти та вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів. Тому посадовець пропонує області відмовитись від цих напрямків і не фінансувати їх з обласного бюджету. Та навряд це суттєво вплине на ситуацію в закладах профтехосвіти.
Як з’ясувалося, регіональним замовником є Тернопільська обласна рада. Заклади профтехосвіти аналізували ситуацію в училищах, проводили власні розрахунки і подавали їх на розгляд управління, а згодом – депутатам. Замовлення погоджене з роботодавцями. Власне вони й погодили підготовку кадрів. З підприємцями підписано контракти, тобто все оформлено юридично правильно. У той же час жодна з угод гарантій не дає. Як тільки роботодавцю скажуть заплатити за підготовку кадрів, він, швидше за все, відмовиться від цих показників.
Громадський активіст Василь Тарас переконаний, що замовлення повинні формувати не училища, а центри зайнятості та департамент економіки. Саме ці структури можуть визначити на перспективу, яких фахівців області необхідно буде у 2019 році, в якій кількості та в якому напрямку.
– Видається дивним, що замовлення формують училища, – каже пан Тарас. – Логічно, якби це робив орган, який може спрогнозувати потреби в робітничих кадрах у 2019 році. Вважаю, це має бути департамент економіки та центр зайнятості. Я вивчав запит останньої структури і можу сказати, що запропоновані показники зовсім не збігаються з тим, чого потребує ринок праці. Закон говорить, що замовлення слід формувати відповідно до потреб регіону та ринку праці, а не тільки для того, щоб лише зберегти училища. Інакше у 2019 році дітей випустять і вони не будуть знати, що їм робити. Я вважаю, що комісія має змінити алгоритм формування регіонального замовлення. І вже зараз потрібно розпочати процес формування замовлення на 2017 рік.
Звертатимуться до Верховної Ради
Законом України передбачено, що місцева влада протягом трьох років не має права закривати, перепрофільовувати чи об’єднувати заклади профтехосвіти. Протягом цього часу в училищах планують звільнити близько 30% працівників – по 10% щороку. Освітяни бідкаються, що Верховна Рада досі не прийняла базового для них закону «Про освіту», тому вони не знають, в якому напрямку рухатися.
– Дуже важко проводити реформування галузі без законодавчої бази, – зазначає Ігор Леськів. – Закон «Про державний бюджет» говорить лише про кадрове скорочення, але не окреслює стратегії, тому ми змушені чекати закон про освіту. Починається хаос. Створюють опорні школи без законодавчої бази. Ми проводимо реформи, а правове поле не готове до цього. Потрібно від обласної ради ініціювати звернення до Верховної Ради щодо необхідності прийняття цього закону.
В цілому регіональне замовлення щодо підготовки робітничих кадрів коштуватиме обласному бюджету 32 млн. грн. плюс утримання студентів 2-4 курсів. Однак є ризики, що училища області не наберуть передбаченої кількості студентів. У результаті сума може знизитись, але коштів в обласному бюджеті все одно не вистачить на утримання училищ. Керівництво сподівається на державну субвенцію, але грошей зі столиці поки не обіцяють.
Зоряна Гарасимів
Коментар
Наталія Онищук, начальник управління стратегічного розвитку ТОДА:
– Торік управління економіки провело аналіз потреб ринку праці. В галузевому розрізі всього робітничих кадрів на 2016 рік потрібно було 8 442 особи. Ця інформація була доведена до Міністерств освіти та економічного розвитку. Цього року ми звернулися в організацію роботодавців Тернопільщини, до промислових підприємств з офіційними листами, щоб вони уточнили нам потребу в робітничих кадрах. Вийшла плачевна ситуація: для Тернопільської області потрібно всього три слюсарі і п’ять перукарів. З одного боку, в країні проходить реформування вищої освіти і збільшується державне замовлення для вищих навчальних закладів. З іншого – результати ЗНО випускників з кожним роком погіршуються. Лише частина дітей вступає в університети. Куди дітися решті? Ми не можемо поховати професійно-технічну освіту навіть у тому вигляді, в якому вона є. Керівники закладів повинні співпрацювати з промисловими підприємствами, які знаходяться на території області. Збільшувати матеріально-технічне забезпечення, матеріально-технічну базу, спрямовувати дітей на практику, де б вони здобували навики.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: замовення, Крупа, Леськів, студенти, училища
20802