Чортківська мерія просить в обласної ради передати їй котельні обласного КП «Тернопільтеплокомуненерго», які знаходяться на території міста. А це майже половина навантаження на мережу. Керівництво Чорткова має власний план і хоче зайнятися теплопостачанням самостійно. У депутатів до цієї ініціативи ставлення не однозначне. Вони схиляються до думки зберегти обласне підприємство цілісним або все продати.
Чортків – не перший
Чортків претендує на котельні комунального підприємства. Перед тим схожі ініціативи були в Ланівцях, Шумську та інших районних центрах. Упродовж останніх двох років в обласну раду регулярно звертаються органи місцевого самоврядування з проханням безкоштовно передати їм у власність котельні, що розташовані на їхній території.
– Питання передачі мережі теплопостачання є комплексним, – пояснює міський голова Чорткова Володимир Шматько. -По-перше, міська рада не може відповідати за опалювальний сезон, коли його забезпечує підприємство, яке не належить місту і знаходиться у власності обласної ради. Наша ініціатива щодо передачі виробничих потужностей теплокомуненерго у комунальну власність Чорткова мала на меті налагодити якісне теплопостачання там, де це ще можливо зробити.
У попередні роки систему централізованого теплопостачання у Чорткові розбалансували, зокрема, через відключення від мережі окремих квартир. У цьому році в місті налічувалось усього 26 будинків, підключених до централізованого опалення. Але виходило так, що у будинку на, скажімо, 64 чи 48 квартир до мережі було підключено три, п’ять, дев’ять чи 11 квартир.
– Минулого року теплокомуненерго встановило загальнобудинкові лічильники тепла. В одних будинках вони знаходились у підвалах, в інших – у сміттєвих камерах або за декілька метрів від будинку. Людям почали нараховувати додаткові ГКл за опалення місць загального користування. Умовно кажучи, в будинку на 48 квартир опалювалися тільки 9. До сум у платіжках за їхні квадратні метри почали дораховувати вартість опалення коридорів та підвалів. Люди стали масово звертатися зі скаргами у міську раду, аргументуючи, що вони не можуть оплатити ці суми. Весь цей негатив лягав на міську раду, а ми не можемо допомогти людям, адже послугу надає не підконтрольна нам структура, – розповідає Володимир Шматько. – Наприклад, у мікрорайоні «Кадуб» до централізованої мережі під’єднані школа, два садочки та кілька квартир у будинках. Ми б хотіли від’єднати свої бюджетні установи від централізованого опалення і встановити альтернативну котельню. Але не можемо цього зробити, бо мешканці будинку, який знаходиться на лінії теплопостачання, не хочуть відключатися.
У цьому році за програмою підтримки встановлення індивідуального опалення з міського бюджету Чорткова виділино з бюджету 100 тис. грн. для соціально незахищених громадян. Станом на сьогодні з 26 будинків, які до початку опалювального сезону були підключені до централізованої мережі, відключено вже 16.
КП наразі проти
Комунальне підприємство «Тернопільтеплокомуненерго» має свої застереження з цього приводу. По-перше, КП вклало чимало коштів у котельні Чорткова. По-друге, вони становлять половину потужностей підприємства.
– Чортківські котельні – найкращі в області. Це одна із найсильніших теплодільниць, – пояснює заступник директора КП «Тернопільтеплокомуненерго» Юрій Козіцький. – Ми завжди вкладали у них гроші. Не в кожній області є такі котельні, як у Чортківському районі. На вул. В.Великого переобладнали котельню на альтернативне паливо і це обійшлося нам в 1,2 млн. грн. Проект було реалізовано завдяки Фонду регіонального розвитку. Поступово через такі відключення від мережі за останні 10 років у нас в три рази зменшилось навантаження.
Чортків же просить передати їх безкоштовно. При цьому погоджується взяти на себе половину боргу за газ. Утім, така норма передбачена законодавством, каже Юрій Козіцький. У разі передачі об’єктів передаються і борги за газ. На сьогодні загальна сума боргу становить 14 млн. грн.
Депутати вагаються
Питання передачі котелень розглядала комісія соціально-економічного розвитку. Частина депутатів вважають, що це надто мала сума як для таких перспективних об’єктів.
– Це капітал, який потрібно оцінити у грошовому еквіваленті, – зазначає депутат облради Лариса Римар.
Депутат Михайло Пінь вважає, що відділяти найбільші потужності від підприємства і залишати йому те, що нікому не потрібно, не можна.
– Якщо котельні передати у Чортківськй район, то нашому підприємству настане кінець. Це половина його потужностей. Якщо вже приймати таке рішення, то тоді треба передавати все. Залишати за теплокомуненерго контролюючі функції, лабораторію тощо. Тоді вони скоротять працівників або автоматично переведуть їх на підприємства-балансоутримувачі. Але для цього потрібно, щоб усі міські голови заявили про свою готовність забрати котельні під свою опіку. Лише тоді рада зможе прийняти вольове рішення, – каже депутат облради Михайло Пінь.
А от депутат Володимир Мисик категорично проти будь-яких передач. Тим більше – безкоштовних.
– Я взагалі не бачу шляху та можливостей передачі котелень на місця. Умовно кажучи, ми передаємо об’єкт на суму 50 млн. грн. Громади ще не сформовані. Всі у підвішеному стані. А ми щось комусь віддаємо. Можливо, якби питання стояло продати, то інша річ. А передавати жителям Чортківщини майно, яке належить жителям всієї області, не справедливо, – пояснює свою позицію депутат Володимир Мисик.
– Як варіант, підприємство може частинами продати своє майно на аукціоні. Бо виходить, що у тепловиків забирають найбільш потужні об’єкти, у які вони вклали кошти, а залишають на його балансі менш прибуткові та збиткові. Такими темпами підприємство може дійти до банкрутства. Тож треба визначитись: або роздаємо котельні і втрачаємо підприємство, або зберігаємо мережу та інвестуємо в неї, – каже депутат обласної ради Віталій Фидрин.
Врешті клопотання Чортківської міської ради щодо передачі енергетичного теплопостачального комплексу комісія не підтримала. Натомість попросила мерію підготувати і надати свої розрахунки, аби депутати могли оперувати конкретними цифрами. Керівника КП Юрія Козіцького зобов’язали до 1 січня 2018 року напрацювати стратегію розвитку підприємства.
Джерело: Тижневик "Номер один"
2897