Закривавленого й ледь живого чоловіка знайшли під ранок біля паркану перші перехожі та одразу викликали “швидку”. Майже п’ять годин медики боролися за життя потерпілого. На жаль… Побитий, знесилений чоловік помер. Занадто довго, аж дев’ять годин, пролежав на морозі.
Тим часом повідомлені черговим лікарем про звірячий випадок правоохоронці вже вийшли на слід винуватців злочину. Вийшли насправді по слідах на снігу. Надзвичайна подія сталася цьогоріч на Різдво, а жорстокими катами виявилось досить миловидне подружжя, про яке сусіди навіть у суді відгукувались дуже позитивно!
Отож, як згодом розповів один зі свідків, такий собі Анатолій, 7 січня ц. р. він швендяв центром Заліщиків, аж раптом зустрів Ірину. Одного погляду на молодицю було достатньо, щоби зрозуміти: їй вкрай потрібно “поправити здоров’я”. Кавалер чемно привітав знайому зі святом. Втішена жіночка дихнула перегаром і запропонувала придбати щось із алкоголю та відзначити в неї свято. Зібраних спільно з вивернутих кишень коштів вистачило навіть на пляшку коньяку, відтак, втішені майбутнім застіллям, вони почалапали до Ірини.
Удома молодичка розбудила свого чоловіка, і вони втрьох сіли святкувати, розливши по чарках “зірковий” вміст. Коли пляшка спорожніла, Анатолій згадав про родину і вирішив сходити та привітати матір і сестру, відтак попрощався й пішов. До будинку гостинного подружжя він повернувся уже ввечері, годині о сьомій.
Перед самим домом зустрівся з чоловіком Ірини, який також десь ходив, «дихав свіжим повітрям». Зрештою, надихався так, що ледь тримався на ногах. Відтак, підтримуючи один одного, товариші по чарці зайшли до хати. Аж тут їм назустріч кинулася захмеліла молодиця. Як з’ясувалося вже під час слідства, аби не пити на самоті, вона запросила в гості ще одного сусіда, 41-річного Богдана. Мало того, що чоловік був значно старший за подружжя, у нього ще й погано працювала рука та нога. Однак Ірина пожалілася чоловіку, що сусід побив її та намагався зґвалтувати. Василь страшенно розізлився і круто повернувся до Богдана. Той спробував підняти паралізовану руку і тієї ж миті відлетів до стіни, збитий з ніг. Дядько спробував піднятися, однак удари сипались на нього з двох сторін: Ірка також підскочила до закривавленого сусіда і щосили почала бити його ногами. Коли її чоловік втомився і відійшов до стіни, розпатлана молодичка пішла у спальню, дістала імітатор статевого члена, повернулася до кімнати і з силою запхала потерпілому до рота. Богдан спробував відштовхнути її руку, однак чоловік Ірини знову щосили вдарив дядька чоботом під ребра. Почувся тріск, сусід охнув і знесилено впав на спину, обличчям догори. Задоволено Ірина декілька разів із силою запхала потерпілому до закривавленого рота свою секс-іграшку. Закривавлена жертва лише стогнала і вже не захищалася.
Однак на цьому катування не завершилися. Молодиця раптом зняла спідню білизну, сіла над обличчям побитого та наказала: «Цілуй мене в с…у!». – «Що я тобі такого зробив, що ви так знущаєтесь наді мною?» – заплакав дядько. – «Цілуй!» – в один голос наказали Василь із дружиною.
Варто зазначити, що Василь – киянин, був засуджений, а після звільнення познайомився з Іриною та залишився на Тернопільщині. Колишній злодій добре знався на зеківських законах, а бити, знущатися, принижувати людину було улюбленою справою цього «позитивного» чоловіка.
Наостанок Василь натягнув на голову Богдана пакет і перехопив унизу. Перелякана жертва почала задихатися, захрипіла.
«Вибачись перед моєю жінкою!» – грізно наказав кривдник, обтираючи свою закривавлену руку об власну майку. Закатований і побитий, задихаючись і ледве рухаючи розбитими, закривавленими губами, Богдан, мов заведений, слухняно декілька разів вибачився та попросив більше його не бити.
Задоволені видовищем, Ірина з Василем підхопили свою жертву попід руки, виволокли на вулицю і кинули під тином на морозі. Звісно, після жахливих катувань, увесь закривавлений, з переламаними ребрами чоловік так і пролежав надворі до ранку, поки його не побачили перехожі.
У Заліщицькому районному суді подружжя повністю визнало свою провину та щиро розкаялись. Як не дивне, мати вбитого не наполягала на суворому покаранні, визнавши, що Василь відшкодував їй завдані моральні збитки. Важко сказати, про яку суму йдеться, та навряд чи збідована сільська жінка дорого оцінила життя свого нещасного хворого сина.
До того ж, як ішлося вище, сусіди в суді в один голос позитивно характеризували подружжя. Зважаючи, що, відповідно до ст. 12 КК України, катування – тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю та моральних страждань (ч.1 ст. 127 КК України передбачає від 2-х до 5 років позбавлення волі) є нетяжким злочином, суддя засудив чоловіка до 4 років позбавлення волі, а дружину – до 3-х, хоча саме вона була ініціаторкою знущань і принижень потерпілого.
Утім суд звільнив подружжя від покарання, призначивши Василеві 2 роки іспитового строку, а жінці – лише рік. Упродовж цього часу вони зобов’язані періодично з’являтися для реєстрації в органах пробації, не виїжджати за межі України та повідомляти, якщо змінять місце проживання та роботи.
До речі, вони насправді змінили місце проживання – продали в Заліщиках хату та переїхали до села, де їхні сусіди навіть не підозрюють, що за нелюди оселилися через паркан.
Ще одна деталь. Одразу після злочину подружжю інкримінувалася ч.2 ст. 127 КК України, яка передбачає від 5-ти до 10 років позбавлення волі. Однак згодом обвинувачення чомусь «пом’якшили», і так справа й дійшла до суду.
P.S.: З етичних міркувань власні імена дійових осіб змінено.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: «позитивне» подружжя, Заліщики, катування сусіда
18090