Українсько-грузинське весілля відсвяткували днями у Тернополі. На весільний рушник стали офіцер грузинської армії Алекса Карчаідзе та дівчина зі Збаражчини Іванна Бурава. Весілля відбувалося в українських традиціях, у колі рідних та друзів нареченої. Згодом ще одне весілля планують зіграти у Грузії.
Їй – 19. Іванна родом зі Збаражчини. Йому – 33. Він офіцер грузинської армії. Живе у Тбілісі. На час українсько-російського конфлікту Алекса увійшов до складу грузинського легіону, близько року захищає Україну в зоні АТО. Молоді люди познайомились у соціальних мережах.
Алекса перший написав Іванні. Вона на той час знаходилась у Польщі. Там працювала кухарем. Дівчина відповіла на запит і так почалося спілкування. Спершу молоді люди обмінювались повідомленнями. Через деякий час зустрілися у столиці – Києві. В Алекса якраз у той час була відпустка.
Іванна зізнається, що хлопець одразу їй сподобався. Потім зустрілися ще раз, знову в столиці. На третій раз Алекса приїхав до неї із пропозицією руки та серця. Дівчина одразу погодилася. Батьки не заперечували.
Весілля організували дуже швидко. Скористалися сервісом «Шлюб за добу». 31 травня молодята одружилися. Церемонія відбулася у Тернополі в «Українському домі «Перемога». За українськими традиціями молодята стали на весільний рушник та склали обітниці. Привітати закоханих прийшли друзі та рідні. Щоправда, лише зі сторони молодої. Друзі Алекса також перебувають в АТО і вирватись навіть на кілька днів їм не вдалося. Після розпису святкування продовжили в одному із ресторанів міста.
Часу, аби побути разом, у молодої пари не багато. Щоб одружитися, Алекса приїхав на два тижні у відпустку, а вже 7 червня їде назад на війну. Після весілля молодята матимуть усього кілька днів. Потім Іванна їде у Польщу, Алекса – на схід.
До кінця року молодята планують завершити всі свої справи: Іванна – роботу в Польщі, Алекса – службу в АТО. Дівчина зізнається, що переживає за чоловіка, коли той на службі, але вірить, що їхнє кохання подолає всі негаразди.
Інтернаціональна сім’я збирається жити у Збаражі. Наразі пара спілкується російською. Далі будуть вивчати мову народів своєї половинки: Іванна – грузинську, Алекса – українську. Дівчина вже знає кілька слів.
Про свого чоловіка Іванна розповідає: «Він дуже добрий та хороший. Я всім би бажала такого чоловіка».
Дівчина закінчила училище у Збаражі за спеціальністю повар-офіціант-бармен, тож знає, як прокласти шлях до серця чоловіка. Іванна помаленьку привчає Алекса до української кухні. Хоча про грузинську теж не забувають. Щоправда, куштують її тільки у ресторанах.
Свій вибір захищати зі зброєю Україну Алекса пояснює так: «Росія – наш спільний ворог. Грузія з 2008-го воює з Росією, а кілька років тому розв’язала військовий конфлікт і в Україні. Спільними зусиллями ми маємо подолати північного сусіда».
Іванна каже, що Алекса багато розповідав їй про Грузію.
– Це гарна країна. Ми багато говорили про воєнні дії, які там відбувалися. У нас навіть були плани півроку жити в Грузії, інших півроку – в Україні, – каже дівчина.
Зоряна Гарасимів
Джерело: Тижневик "Номер один"
3169