У 2025 році Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник спільно з фахівцями Інституту археології НАН України провели значимі дослідження підземних крипт Миколаївського собору (колишнього Францисканського монастиря).
Миколаївський собор – частина комплексу колишнього францисканського монастиря. Ця пам’ятка має виняткове історичне значення, адже протягом століть була духовним і культурним осередком міста.
Дослідження крипт під Свято-Миколаївським собором виявили реальні наслідки історичних потрясінь. Обстежено три крипти зі залишками поховань, які були розграбовані та пошкоджені – вандали свого часу виносили кістки і викидали одяг, – йдеться в повідомленні Кременецько-Почаївського ДІАЗу.
Доступ до них був утруднений: вхід, який зазвичай знаходиться всередині храму, був замурований, тож проникнення можливе лише через вентиляційні отвори з подвір’я. За словами директора ДІАЗу Василя Ільчишина, руйнування крипт відбувалися у кілька етапів. Перший – у XIX столітті, коли царська влада передала комплекс католицького монастиря францисканців у користування російській православній церкві. На той момент, вторгнення у католицькі поховання російськими священнослужителями, не вважалося неприпустимим гріхом. Друге вторгнення у поховання відбулося у 1944 році, після звільнення міста від німецької окупації, саме тоді на стіні крипти з’явився напис «16 квітня 1944 року» – ймовірно, пов’язаний з мародерством радянських солдатів. У 1991 році у ході ремонтних робіт, тодішня парафія наштовхнулася на людські рештки і повідомила про знахідку в поліцію. Тоді було встановлено, що поховання старі католицькі.
Наразі науковцями було досліджено верхній шар поховань: зроблено обміри та описано віднайдені кістки. Антропологиня Юлія Ушакова прокоментувала проведену роботу в криптах собору: «Зараз ми можемо лише приблизно сказати, останки скількох людей ми виявили і досліджуємо. По цілих черепах — це 78 індивідів на цьому рівні пограбованих поховань. А загалом на усіх рівнях їх може бути понад тисячу».
Дослідникам вдалося встановити, що під Миколаївським собором поховано більше чоловіків аніж жінок. Також присутня велика кількість дитячих поховань різного віку. Цікавим з огляду науки стало дослідження травм помітних на кістках. Зокрема виявлено рубані рани на черепах. У трьох з п’яти випадків – рани загоєні. Ці ушкодження завданні ударами шаблями та сокирами.
Після обстеження решток дослідники припустили які проблеми зі здоров’ям мали люди 200-300 років тому. Візуальний огляд підтвердив досить поганий стан зубної системи, що було типовим явищем для населення того часу, передусім, спричинене генетичними особливостями, неякісною водою, харчуванням з великою кількістю вуглеводів.
Зазначимо, що деякі рештки будуть додатково дослідженні лабораторно у Інституті археології у Києві. Після цього вони повернуться до Кременця. Також планується дослідження та реставрація одягу XVII-XVIII століття, що належав місцевій шляхті та був знайдений у криптах і не зацікавив мародерів. Однак, коли вони тут грабували, одяг на кістяках рвали, саме тому зараз він потребує ретельної реставрації. Після завершення усіх робіт, наш Заповідник матиме унікальні зразки одягу в якості експонатів, – підсумовують у Кременецькому ДІАЗі.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
4139