Тернополянин пояснив, чому саме він має стати новим президентом Федерації біатлону України

Відомий тернопільський біатлоніст, капітан чоловічої збірної України, чемпіон світу, 30-річний Дмитро Підгрушний вирішив подати свою кандидатуру на посаду президента Федерації біатлону України.

– Ні для кого не секрет, що обговорення «залізних» аргументів проти моєї кандидатури на пост президента ФБУ вже давно в активній фазі (ми ж біатлонна родина, а в сім’ї все про всіх знають) Але я б назвав ці аргументи міфами і зараз я їх розвію, – зазначив на своїй сторінці у соцмережі “Фейсбук” наш відомий земляк.
Міф 1: «Підручний замолодий, щоб бути президентом ФБУ».
Я замолодий, щоб думати, що я все зробив в своєму житті, і щоб стверджувати, що не маю чому далі вчитися. Біатлон є моєю професією більшу частину життя. За цей довгий час я добре вивчив, як працює біатлон і що потрібно в ньому змінити.
Міф 2: «У Підручного нема досвіду керівництва»
З 2015 року я не тільки член збірної, а й капітан команди. Я вважаю, що обрали мене саме за те, що я чітко розумію відповідальність бути лідером. Крім того, я впевнений, що людина може навчитися всьому, важлива тільки мотивація , системність та наполегливість.
Міф 3: «Підручному спочатку потрібно декілька років потертися десь в Федерації, а тоді йти в Президенти»
Так, теорія, що шлях до керівника має пролягати від найнижчої посади – непогана. Але є безліч прикладів, коли колишні та діючі спортсмени успішно займали керівні посади, від народних депутатів до міністерських посад.
Міф 4: «У Підручного нема досвіду роботи Федерації»
Я вже зачитав до дірок Статут Федерації. Згідно з ним, Президент це тільки один зі статутних органів Федерації. Найвищим органом є Конференція, а Президія і Виконком є важливими колегіальними органами. Тобто, Президент представляє всю біатлонну родину, контролює роботу Виконкому та виконання рішень Президії. Тому впевнений, що моя відданість українському біатлону та досвід членів моєї команди будуть працювати на потреби українського біатлону.
Міф 5: «Підручний не знайде спонсорів, а без них біатлон загине»
Зараз український біатлон фінансується з трьох органів:
1. Міністерства молоді та спорту, яке забезпечує чоловічу та жіночу національні збірні.
2. Державного Центру олімпійської підготовки, який займається підготовкою резерву національної збірної.
3. Федерації біатлону, яка несе відповідальність за розвиток біатлону, залучення спонсорів та співпрацю з IBU.
Тобто, біатлон живе не лише зі спонсорських коштів. А щодо спонсорів, то переконаний, що вони віддають свої кошти не конкретній особі, а виду спорту! Увагу спонсорів притягує сам біатлон, оскільки він є найвидовищним зимовим видом спорту і має десятки тисяч прихильників. Я, як кандидат у президенти, вже провів перемовини з потенційними спонсорами, які готові допомагати українському біатлону.
Міф 6: «Робота Президента не оплачується, Підручний не буде мати на що жити»
Мені дуже приємно, що ще хтось, крім мене, турбується, про добробут моєї сім’ї. А якщо без жартів, за свою біатлонну кар’єру я заробив достатньо грошей, які після інвестування приносять мені дохід. Крім того, для багатьох друзів та вболівальників не є секретом, що моя родина має власну справу, для розвитку якої я приділяв час навіть будучи спортсменом.
Міф 7: «Підручному ще треба побігати»
Рано чи пізно кар‘єра спортсмена закінчується. Тільки я можу вирішити коли це робити. Тим паче, зараз в чоловічій команді підросло сильне молоде покоління спортсменів, які гідно замінять тих хто закінчує кар’єру.