…Ольга ненавиділа свою матір. Ненавиділа буквально за все: човгання при ходьбі, одутле обличчя, вічний запах гнилі й технічного спирту, яким за роки пиятики просмерділась Галина. Та чи не найбільше – за дурнуваті спогади про посиденьки з такими ж, як вона, п’яничками-«синцями».
Якось у рідкісний день повного протверезіння дівчина знайшла фото батька і попросила матір щось розповісти про нього. Однак та лише байдуже стиснула плечима: «А що про нього згадувати? На роботі наказали, от він поїхав у Чорнобиль гасити ту кляту аварію. Коли повернувся, почав хворіти. Довго мучився, аж поки не помер. Лишив мене з тобою, ще зовсім маленькою, на руках», – ніби про чужу людину, спокійно відповіла вона та вийшла на кухню, де одразу задзвеніла пляшками в пошуках оковитої.
Ольга тяжко зітхнула і сховала світлину до старого фотоальбому. Більше вона про батька не питала.
Після цього стосунки з матір’ю лише погіршали. Зрештою, за що її було любити?
Школяркою вона здивовано слухала розповіді ровесниць, як вони зі своїми мамами секретничають, вибирають одяг, печуть, куховарять, обговорюють, куди поїхати на відпочинок. Якось юнка запропонувала своїй найріднішій піти разом до крамниці за продуктами. І наштовхнулася на скляний погляд вічно п’яної жінки. Галина помітно жвавішала і навіть починала посміхатися, лише розпиваючи пляшчину з черговим залицяльником. Утім із роками кавалерів значно поменшало. Та після того, як один із них вночі почав чіплятися до доньки, Галка припинила приводити додому слинявих пияків.
Натомість одного дня запропонувала доньці посидіти разом і хлюпнула в склянку пива. Розгубившись, Ольга сіла поруч і пригубила гіркуватий напій. Звісно, у компанії ровесників вона вже не раз пила пиво і не тільки, але щоб із матір’ю? Як не дивно, але тоді вони так добре посиділи! Потроху підливаючи собі й доньці, Галина почала згадувати, як познайомилась із чоловіком, батьком Олі, як жили та з ким дружили.
«Мамо, давай ти припиниш пити?» – раптом попросила дівчина.
«Та хіба я пиячка якась? Це ж так, пару крапель для апетиту і настрою!» – безжурно махнула рукою жінка. Насправді, якийсь час вона не пила – прибрала у квартирі, розташованій в одній із багатоповерхівок на вул. Морозенка у Тернополі, влаштувалася на роботу.
Утім період «просвітлення» тривав недовго. Тим часом Ольга вийшла заміж. Щоправда, перший шлюб швидко дав тріщину й обранець пішов, залишивши молоду дружину з дитиною.
Та невдовзі молодиця вдруге знайшла своє щастя. Парубок із матір’ю мешкав у сусідньому будинку, відтак Ольга з малим на якийсь час переселилися до нього, хоча матір провідувала щодня. І ледь не кожного разу заставала Галину добряче п’яною. Дочка і сварилася з нею, і просила. Інколи за компанію випивала, часом – благала полікуватися. Та все марно.
Одного дня, піднімаючись додому, побачила матір сплячою на сходах, буквально перед порогом їхньої квартири, розташованої на другому поверсі. Згораючи від сорому та одночасно від злості, розштовхала і вперше щосили вдарила її по обличчю. У відповідь алкоголічка нецензурно облаяла дочку і прогнала геть. Не реагуючи на образи, Ольга затягнула її до хати і вклала спати на диван. Потому зайшла до кухні й побачила на столі майже порожню пляшку. Ольга схопила її і вже хотіла вилити горілку в умивальник, але в останню мить раптом передумала й вилила всю до останньої краплини у склянку.
«Щоб їй не залишилося вранці похмелитися!» – зі злістю подумала молодиця і вже звичним жестом випила оковиту. Смердюча рідина обпекла горло, водночас і заспокоїла жінку. Якийсь час Ольга сиділа, прислуховуючись до храпу в сусідній кімнаті, аж раптом на стіл виліз здоровезний тарган і, не поспішаючи, підповз до окрайця хліба.
«У що мати перетворила квартиру! Всюди бруд, порожні пляшки й таргани! Не дарма сусіди постійно жаліються», – гірко подумала вона і щосили хлопнула ганчіркою по наглій рудовусій комасі. Механічно змела разом із крихтами зі столу, вкрила матір ковдрою та попрямувала додому. Повертатися Ольга не поспішала, адже знала, що свекруха краще за неї дасть раду дітям – і нагодує, і помиє, і пограється.
Тим часом Галина все більше спивалася. Якось спробувала вийти надвір… через балкон. Добре, що другий поверх, залишилася живою, хоча зламала ногу. Зрештою, через гіпс тиждень сиділа вдома. Щоправда, згодом примудрилася дочовгати до найближчого магазину. Стоячи перед входом, випрошувала у покупців пару гривень на лікування. Ліками, ясна річ, була горілка. Якщо грошей вистачало, купувала хліб і дешеву ковбасу.
Водночас у її дочки не склалося життя вже й з другим чоловіком. У тій родині «зелений змій» не був у пошані, тож чоловік був категорично проти, аби дружина навідувалась до матері, адже він помітив, що все частіше вона поверталася похитуючись і з дивним блиском в очах. Зрештою, якось після сварки Ольга з трьома дітьми (двоє менших народила вже у цьому шлюбі) постукала у двері матері.
Як не дивно, того вечора Галина була твереза, а в кухні на столі парувала щойно зварена картопля.
«Це мені монахи бараболі принесли, – перехопивши здивований погляд доньки, трохи ніяково пояснила вона. – Знаєш, з того римського храму (церква святого Петра на вул. Володимира Великого, – авт.). Вони мене часом провідують, розповідають про Христа».
Так Ольга з дітьми залишилася у матері. Її чоловік часом провідував родину, просив жінку повернутися. Дарма. Донька з матір’ю разом пили, разом билися. І все це на очах у маленьких дітей! Щоправда, як згодом слідчому розповіли сусіди, дочка і прибирала у квартирі, і їсти готувала. Натомість матір могла тихцем викрасти останні гроші, аби дістати пляшку дешевого сурогату. П’яні жінки засинали, а голодні, брудні діти могли годинами плакати, забившись десь у куток.
Того рокового дня, у п’ятницю, 10 лютого 2017 р., жінки чаркували – «причащалися» з самісінького ранку. Під вечір 57-річна Галина, проклинаючи всіх на світі, раптом почала виганяти дочку з дітьми, при цьому не підбирала слів щодо маленьких онучат. Ольга спалахнула і замахнулася на неї. Стара з кухні вискочила у коридор, але через травмовану ногу не втримала рівноваги і впала на підлогу. П’яна до безтями, вона встати не могла, проте й далі гидко матюкаючи дочку та малих, наказала допомогти їй піднятися.
І тут у грудях Ольги ніби лопнула пружина. Схопивши ніж зі столу, 27-річна молодиця зі словами: «Закрий свій рот, стара відьмо!», підбігла до лежачої матері і вдарила ножем. Потім ще і ще раз – у голову, груди, спину. Згодом судовий медексперт нарахує понад 40 поранень. Щоправда, більшість із них не були смертельними. Окрім ран у шию і серце.
Діти, побачивши, як їхня мати, вся у крові, не тямлячи себе від люті, вбиває бабусю, заховалися за диван і принишкли, мов мишенята. Галина просилася і стогнала. Та Ольга зупинилася, лише коли втомилась, і тяжко сіла на стілець. Побачивши, що руки по лікоть у крові, ретельно вимила їх під краном, а потім зателефонувала до свекрухи.
«Прийдіть, мамі щось погано. У неї кров», – і поклала слухавку.
Зайшовши до коридору, свекруха від жаху просто закам’яніла. Посередині у величезній калюжі крові лежала Галина, а п’яна Ольга сиділа, тупо дивлячись перед собою. Наступного дня дочка не могла повірити, що вбила матір. За висновками судмедекспертизи, обидві перебували у сильній стадії сп’яніння, а Ольга вимагала негайного лікування від алкоголізму.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду вбивцю матері засуджено до 7 років позбавлення волі. Та оскільки вона вже 3 роки та чотири місяці перебуває у Чортківському слідчому ізоляторі, за так званим «законом Савченко» їй залишилося ще відбути 3 місяці та 20 днів.
Звісно, вбивцю можна засуджувати. Та, як не дивно, більшість сусідів їй співчували та згадували пекло, створене її матір’ю. На жаль, у тому вогні Галина сама й згоріла. Тим часом в Ольги є шанс стати хорошою матір’ю для своїх дітей. Хоча кривава тінь матері переслідуватиме її все життя.
Марина Криниця
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", донька зарізала матір, кримінальні новини, новини Тернополя
13335