Одкровення нетипового лікаря:
Вона має три спеціальності – педіатрія, фтизіатрія та управління охороною здоров’я, була начальником медичної служби полку Національної гвардії України, а зараз займається приватною практикою у сфері психосоматикки. У лікаря Наталії Ніколаєвої – понад 20 тисяч підписників у Фейсбук, а запис на прийом сягає кількох місяців. Вона розвінчує стандартні медичні практики і не боїться критикувати чиновників МОЗ. Сподіваємося, поради цього унікального лікаря допоможуть і нашим читачам.
«Почну з того, що за результатами багаторічних спостережень діагностики підшлункова залоза – дійсно найбільш багатостраждальний орган нашого організму. Дуже рідко її стан буває нормальним. Навіть печінка часто є в набагато кращому вигляді.
Тут впливають дуже багато факторів, і харчування – один з основних, але не єдиний. Найчастіше підшлункова залоза страждає тихо і непомітно, проявляючи себе лише порушенням обміну і пов’язаними з ним порушеннями зовсім в інших органах. Безпосередньо зі станом підшлункової завжди пов’язані нирки і суглоби. А також судини. І кишечник. Загалом багато чого пов’язано – в організмі взагалі все один з одним пов’язано і переплетено. Але найнесподіванішим для вас буде те, що наш настрій, вірніше його відсутність (пригнічені, сумні стани), – теж пов’язаний з нею. Я маю на увазі хронічне поступове зниження функціональної активності і ферментативну недостатність. Тому що гострий панкреатит – це зовсім інше, досить серйозне захворювання, яке часто закінчується сумним результатом..
Причин, звичайно, як завжди безліч – і нічого конкретного. Але що стосується харчування, то підшлункова завжди надає перевагу маленьким порціям за один раз. Не любить вона багато відразу різної їжі, на відміну від нас. Особливо на свята ми любимо перевірити її на міцність. І найчастіше вона все терпить, але поступово слабшає.
Та найбільше підшлункова не любить поєднання їжі й алкоголю. Прямо таки дуже не любить. Що відбувається з нею при цьому? Спиртне, особливо великі дози, викликає спазм вивідних протоків, точніше їхнього гирла, сфінктера, через який і виділяється панкреатичний сік із ферментами в дванадцятипалу кишку, де починається травлення. Сік із ферментами виділяється, природно, у відповідь на інформацію, що надійшла їжа. А протік закритий, спазмований. І ці ферменти, яким немає виходу, починають перетравлювати і розщеплювати власну тканину підшлункової залози. Тобто залоза сама себе починає роз’їдати зсередини. І це біда: часто буває, що зупинити цей процес уже практично неможливо, і наслідки досить серйозні, іноді летальні. На щастя, такі випадки бувають не дуже часто, і ми спокійнісінько поступово добиваємо власну підшлункову непомітно для себе. І помічаємо, коли вже практично все в організмі через це полетіло до одного місця.
Що робити і як бути? А ви визначтеся, що вам більше подобається: їсти чи «бухати»? І виберіть щось одне. Я ось чесно сама не розумію, в чому сенс – пити і їсти? Пити для того, щоби бути п’яним, і закушувати, щоб не п’яніти? І, як правило, це все перетворюється просто в свинський процес, коли вже немає задоволення ні від того, ні від іншого. А вранці, природно, розплата. Хоча основна розплата прийде набагато пізніше, поступово і непомітно. Тому або пийте, або їжте. У підсумку ви споживете того чи іншого набагато менше, ніж якби це було разом.
Але найголовніше, що ні їжа, ні алкоголь ніколи не зроблять людину щасливою. Швидше навпаки: надмірність свідчить про протилежне – про створення ілюзії свята. Доведено підшлунковою. Знаєте, що найгірший стан підшлункової – у депресивних хворих? А я знаю».
Далі буде…
Джерело: Тижневик "Номер один"
3329