Перестало битися серце першого директора Бережанського технікуму механізації та електрифікації сільського господарства Івана Дмитровича Лвітвінова.
Про сумну новину повідомив ВСП “Бережанський фаховий коледж НУБІП України”.
Працівники та студенти Бережанського фахового коледжу НУБіП України глибоко сумують з приводу смерті першого директора Бережанського технікуму механізації та електрифікації сільського господарства Івана Дмитровича Літвінова! Висловлюємо співчуття рідним і близьким покійного! Вічна і світла пам’ять дорогому Вчителю!, – йдеться в повідомленні навчального закладу.
В історії кожного міста є люди, чия діяльність стає міцним фундаментом для майбутніх поколінь. Для Бережан — старовинного освітнього центру Галичини — такою постаттю став Іван Дмитрович Літвінов (1932–2026). Понад два десятиліття він очолював заклад, що був і залишається серцем професійної підготовки регіону — Бережанський технікум механізації та електрифікації сільського господарства.
Іван Літвінов народився у 1932 році на Сумщині. Саме там, серед безкраїх полів Лівобережжя, загартувався його характер — стриманий, розсудливий та надзвичайно працьовитий. Отримавши інженерну освіту, він пройшов шлях становлення як фахівець, що розумів мову машин так само добре, як і мову людей.
У 1970-х роках Західна Україна переживала бум аграрної модернізації, і місту був потрібен лідер нового типу — технократ, здатний поєднати сувору дисципліну з далекоглядним стратегічним плануванням. 22 лютого 1971 року Іван Дмитрович офіційно очолив технікум. Цей день став початком його 21-річного «директорського марафону».
Період керівництва Літвінова в літописі закладу називають «золотим віком». Директор розумів, що неможливо готувати сучасних інженерів у застарілих аудиторіях. Під його особистим наглядом відбулася масштабна трансформація навчального простору:
Лабораторний корпус №2: Це був його найамбітніший проєкт. Спеціалізована будівля з високими боксами дозволила заїжджати всередину великогабаритним комбайнам «Нива» та «Колос». Студенти отримали можливість вивчати механізми не за плакатами, а на діючих агрегатах у теплі та комфорті.
Студентське містечко: Будівництво гуртожитків №1 та №2 перетворило технікум на справжній «місто в місті», де одночасно могли проживати понад 1200 студентів.
Соціальна опора: Літвінов ініціював будівництво житлового будинку для викладачів. Це дозволило залучити до Бережан кращих науковців та практиків, створивши інтелектуальну еліту міста.
Секрет успіху Літвінова полягав у людях. Він мав рідкісний дар бачити талант. За його каденції технікум став базовим майданчиком для всеукраїнських змагань профмайстерності. Диплом Бережанського технікуму став «знаком якості», а сам заклад — містоутворюючим вузлом, що давав роботу сотням містян та наповнював Бережани енергією молодості.
На початку 1990-х, коли система професійної освіти опинилася на межі виживання, Літвінов проявив мудрість дипломата. 10 лютого 1992 року він передав повноваження своєму наступнику — Павлу Павліву, але перед цим заклав фундамент для вступу закладу до структури Української сільськогосподарської академії (нині — НУБіП України). Саме ця далекоглядність дозволила технікуму пізніше трансформуватися у сучасний агротехнічний інститут (БАТІ).
За вагомий внесок у розвиток інфраструктури та збереження освітнього потенціалу краю, Івану Дмитровичу було присвоєно звання Почесного громадянина міста Бережани. Його пам’ятають як людину слова, кавалера ордена «Знак Пошани» та «Відмінника народної освіти».
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
27821