Щонайменше двоє учасників бою під Крутами мали «тернопільське коріння»

Бій під Крутами став символом героїзму молодого покоління в боротьбі за незалежність України. Військові події січня 1918 року, як пише у своїй книзі «Роздуми на схилку життя» Левко Лукасевич, стали початком російсько-української війни, яка тривала до 1924 року. Як йдеться в групі «Друзі держархіву Тернопільської області», що не менше як двоє учасників бою під Крутами мали «тернопільське коріння».

Лизогуб Микола народився 6 грудня 1892 році в с. Горинка Кременецького повіту. Приїхав до Києва на навчання у гімназії. За спогадами навчався у П’ятій київській гімназії. У 1914 р. – член таємної організації самостійників, брав участь у виданні газети «Вільна Думка». Навчався на медичному факультеті в університеті Святого Володимира. До того, як взяти участь у бою під Крутами, він прийшов до своєї двоюрідної сестри Ольги аби попрощатися. Жінка хотіла відмовити його, але він сказав: «Йдуть усі мої товариші, я не можу не піти…». Під час у бою під Крутами 30 січня 1918 р. потрапив у полон і був розстріляний більшовиками. 19 березня 1918 р. похований на Аскольдовій могилі у Києві. Згодом, у 1919 р. його друг — Валентин Отамановський присвятив Миколі свою книжку «Син України».

Лукасевич Левко (псевдонім – Юрій Л. Тернопільський) народився у 1902 році. Оскільки його дід Кирило Лукасевич був парохом у с. Мшанець біля Теребовлі, за версією кандидата історичних, наук, доцента Тернопільського педуніверситетету ім. В. Гнатюка Петра Гуцала, його внук Левко міг народитися на сімейному обійсті дідуся. Як учень 6 класу української гімназії вступив у Студентський курінь і брав участь в бою під Крутами 29 січня 1918 р. Здобув фах інженера у Празі, працював на виробництві. Співредактор та автор матеріалів в економічно-статистичних збірниках, що виходили до вересня 1939 у Варшаві (Польща). Брав участь у громадсько-культурному житті української громади в Чехо-Словаччині, однак політичною діяльністю не займався. Публікував в українській пресі діаспори, в т. ч. журналі «Вісті комбатанта» (Торонто, Канада), статті про події та учасників Української національної революції 1917-1921 років. В середині 1960-х відвідав Україну, побував у Тернополі. Під час придушення «Празької весни» 1968 р. був заарештований органами безпеки комуністичної влади Чехо-Словаччини. Автор книги «Українська преса з перспективи 150-ліття: історично-статистичний нарис» (Джерзі-Ситі, 1974; під псевдонімом) і мемуарів «Роздуми на схилку життя» (Нью-Йорк, 1982).

Джерело: Тижневик "Номер один"