Інфекційні хвороби відомі людству з найдавніших часів. У стародавніх письменах згадується про поширення таких хвороб, як сибірка, віспа, туберкульоз, сказ та ін.
Перша письмова згадка про сказ зустрічається в кодексі законів Вавілону, пізніше його описують древні греки, про нього згадується у літературі античного світу. Справжнім проривом у дослідженні цієї хвороби стали відкриття таких учених: французький учений Галтьє у 1879 році довів заразливість слини скажених тварин. Інший француз, Луї Пастер, у 1885 році розробив метод вакцинації людей, покусаних скаженими тваринами, яким користуються до сьогоднішнього дня. А вже з відкриттям електронного мікроскопа учені Негрі, а потім Бабеш у 1903 році виявили в головному мозку включення, які мають велике значення для діагностики сказу.
Дослідження вчених м. Гамалії та м. Міхіна були присвячені удосконаленню заходів боротьби з цим небезпечним захворюванням. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття вчені приходять до висновку, що не тільки вірулентність (сила) вірусу, а й планети сонячної системи впливає на циклічність та періодичність цієї інфекційної хвороби. Стає відомо, що їх рух здійснює важливі космічні ритми, які впливають на рослинний, тваринний світ та людину. Кожна із планет має свій характер і цикл, розповідає лікар ветмедицини І категорії міської дільничної лікарні ветеринарної медицини в м.Тернополі І. Кужда.
На сьогоднішній день Тернопіль є благополучним щодо сказу, хоча укуси тваринами людей зустрічаються кожного дня. За минулий рік домашні та бездомні тварини нанесли укуси 651 людині. Це сталося тому, що власники недотримуються «Правил утримування собак, котів та інших тварин» і не виконують вимог «Правил благоустрою в м. Тернополі». Єдиним засобом, щоб зменшити страждання людей, є вакцинація усіх тварин проти сказу.
Подолати цю небезпечну недугу можна тільки спільними зусиллями працівників ветеринарної медицини, держсанепідемнагляду, лісового та мисливського господарств, органів місцевого самоврядування, житлово-комунальних служб та громадсько-волонтерських організацій.
Джерело: Тижневик "Номер один"
18142