Військовий Андрій вижив після влучання ворожого дрона. Від опіків та поранень уламками, на тілі не лишилося живого місця. Його побратими витягли з поля бою. Далі були реанімації в Запоріжжі та Дніпрі. Численні операції та шалений біль. Боєць – вижив, хоч лікарі й не наважувалися на жодні прогнози. Воїн зізнається – тримало його те, що пообіцяв коханій одужати. Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Анастасії Невірної.
Андрій розповідає, що його рука обпечена, оскільки під час влучання дрона нею він прикрив очі і це врятувало зір. Вибухівку на нього росіяни скинули з дрону – вона розірвалась поруч з бійцем.
“Мені чудом повезло, я дуже дякую хлопцям, які були в той час зі мною, Юрієві, який допоміг, спас мене витяг, йому дуже велика подяка”, – каже Андрій.
Усе тіло Андрія зранене та посічене уламками. Його рятували спочатку у Запоріжжі, потім у Дніпрі. Шансів на одужання було небагато, кажуть лікарі.
“Історія важка, тому що уламки, які залітають глибоко до шлунку і до легень і розбивають гайморові пазухи, дають мало надії на життя. Шкіра на його обличчі обгоріла, він кожною своєю кісточкою відучував біль. І на всіх етапах проводились операції”, – кажуть медики.
Андрію 22 роки. Ніс строкову службу, коли почалось повномасштабне вторгнення. Не вагаючись підписав контракт і став на захист країни. Потрапив на Запорізький напрямок, там постійно був на нулі. І попри усе пережите – каже, ні про що не шкодує.
“Але я не жалію, бо з такої молоді з того всього і починається, а як дальше строїти країну, якщо ніхто її не хоче захищати”, – каже військовий.
Там, на Запоріжжі, в одному з сіл, де базувався підрозділ, хлопець зустрів своє кохання. Після поранення дівчина постійно поруч із ним, аби підтримати. А з рідного Тернополя примчав батько.
Андрію досі боляче рухатись. Утім лікарі кажуть- найстрашніше позаду. Хлопець житиме і йтиме на поправку. Ще кілька днів Андрій проведе у лікарні Дніпра. Далі поїде на реабілітацію до рідного Тернополя. Туди, щойно одужає, планує забрати і свою кохану.
Мітки: Військовий, дрон, операція
6165