Що тільки не вигадує тернопільська влада, щоби обвести навколо пальця громаду! Якщо попередня каденція працювала за принципом так званих інвестиційних угод, то останнім часом схеми стали ще вишуканішими та різноманітнішими. А все для того, щоби віддати в потрібні руки землю, яка належить усім тернополянам.
Нагадаємо, за минулої каденції тернопільська влада, щоб оминути відкриті торги землею, з яких до бюджету могли надійти чималі суми, «працювала» з потрібними людьми за так званими інвестиційними угодами. Вибравши ряд комунальних підприємств, депутати безкоштовно передавали їм земельні ділянки (закон дозволяв це робити), а далі керівники цих КП підписували договори і безкоштовно (на папері – за облагородження території, заміну бруківки тощо) передавали землю приватникам. Бюджет міста від цієї оборудки, звісно, нічого не мав, натомість, швидше за все, збагачувались певні чиновники, які були в «темі». Згадані інвестиційні угоди «працювали» до пори до часу, однак нині вони вже в минулому, бо… правоохоронці наклали арешт на більшість земельних ділянок, які в них фігурували.
Але мерію це не схаменуло і не злякало. Просто схеми стали іншими.
Схема перша. Сяк-так склепаній якійсь будці присвоюється адресний номер, і фірма, зазвичай новостворена, одразу звертається до міської ради щодо виділення землі начебто під обслуговування об’єкта нерухомості. Добросовісні чиновники міської ради, напевне, виїжджають на місце, пересвідчуються, що «будівля» і справді стоїть за визначеною адресою, акуратно готують відповідний пакет документів, а депутати вправно за нього голосують. Зазвичай це відбувається наприкінці сесійного засідання, коли в залі вже майже не залишається громадських активістів та представників ЗМІ. Більшість слуг народу, мабуть, і гадки не мають про те, що їх просто використовують перші особи міста і ті ж керівники фракцій, які не можуть не знати, що відбувається. За прикладами далеко ходити не доводиться. Про один такий випадок навіть повідомив центральний телеканал, коли на вулиці Текстильній автомобільний причіп встановили на бетонну плиту і під нього вже навіть було виділено пів гектара(!) землі. Лише величезний резонанс змусив тернопільську владу задуматись і відмінити своє рішення. Але депутати повернули ділянку громаді і того ж дня віддали у приватні руки іншу за тією ж схемою, але ще більш зухвало. Близько пів тисячі квадратних метрів землі на вулиці Митрополита Шептицького за документами відводиться для обслуговування нерухомості площею всього лише 8,5 кв. метра. І якщо в попередній історії хоча би стояла якась будка, то в цьому випадку за відповідною адресою немає взагалі нічого!
Схема друга. Виділення землі учасникам бойових дій. За законом земельні наділи атовцям надають за відповідними заявами безкоштовно. І це правильно, наші захисники на неї заслужили як ніхто інший. Однак тернопільська влада вирішила й на цьому зіграти. І якщо справжнім бійцям земля в кращому випадку виділяється на вулиці Микулинецькій та за Львівською трасою, то «свої» атовці отримують її у добротних місцях, де немає, по-перше, жодної індивідуальної забудови, а по-друге, цю землю переписують з бійця на приватника. А приватник уже, виявляється, хоче на тому місці будувати багатоповерхівку… Такий випадок вже має місце на вулиці Коновальця поряд зі шкільним стадіоном.
Ще один схожий скандал виник на вулиці Микулинецькій. Правоохоронці з’ясували, що дванадцять сотих землі, згідно з Генеральним планом та планом зонування території, належать до рекреаційних зон озеленених територій загального користування і призначені для відпочинку жителів міста. Натомість цей наділ чомусь виділено приватнику. У ході досудового розслідування поліцейські домоглися арешту вказаної земельної ділянки, аби на ній наразі не проводились будь-які роботи.
Схема третя – «гаражна». Кожен тернополянин має право на отримання ділянки під гараж. Звичайно, не всі цим правом можуть скористатися, бо для більшості вільної землі в місті чиновники просто не знаходять. Але для вибраних вона є. І хоча раніше справжнім власникам авто під гараж вистачало і 24 кв. м, то останнім часом для цього виділяють ділянки по 100 кв. м. Зазвичай подібні рішення йдуть пакетом, а самі ділянки розміщені одна біля одної. І не випадково, бо наступним кроком стає об’єднання їх в одну ділянку, яка вже може зацікавити бізнес і де можна вже збудувати торговий центр чи інший об’єкт комерційної нерухомості.
Ось такими простими кроками громаду позбавляють землі, яку можна було б продати на відкритих торгах і за виручені гроші відремонтувати дороги, прибудинкові проїзди, покращити інфраструктуру парків тощо. Нам замилюють око поодинокими ремонтами, мовляв, ми ж працюємо! Плачуться, що не вистачає грошей на вкрай потрібну заміну водогінних труб чи будівництво станції знезалізнення води. Роблять видимість «громадських бюджетів», щоби показати, наче громада на щось впливає. І багато хто в це щиро вірить: «Крадуть, але щось роблять!» Натомість мало хто розуміє, що якби влада працювала чесно і прозоро, наше місто вже давно було би повністю відремонтованим і… багатим.
Віталій Попович
Джерело: Тижневик "Номер один"
9539