Реформа освіти в Україні повноцінно стартує у 2018 році. А наразі навіть ті, хто її просуває, не можуть на 100% передбачити усі наслідки і результат змін. Проте переконують, що всі проблемні питання поступово вирішаться.
Реформування галузі освіти на тлі децентралізації викликало чи не найактивнішу дискусію серед учасників форуму «Децентралізація – основа формування ефективної системи управління та місцевого розвитку».
Нагадаємо, цей захід відбувся на Тернопіллі 20 липня. З нюансами освітньої реформи присутніх на форумі ознайомив Юрій Рашкевич. Він лише з 31 травня 2017 року є заступником Міністра освіти і науки України. До цього працював на посаді проректора з науково-педагогічної роботи і міжнародних зв’язків Національного університету “Львівська політехніка”, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформаційних технологій видавничої справи (ІТВС).
– Врешті має з’явитися система внутрішнього і зовнішнього контролю за якістю освіти, – каже він. – Причому роль зовнішнього фактора мають виконувати насамперед державні інституції, починаючи від Міністерства освіти до Національної агенції якості. До речі, створення цього органу передбачили новим законом для середньої і професійно-технічної освіти. Окрім того, діятимуть незалежні системи контролю якості і такі ж міжнародні інституції.
Тобто процеси управління і контролю за якістю освіти, за його словами, планують «розвести», бо поки що обидва рушії перебували, так би мовити, в одних руках.
– Наразі законом передбачена Державна інспекція у сфері освіти, – додає Юрій Рашкевич. – У регіонах діятимуть її підрозділи. А от більше нічого не відомо. Як це все буде розбудовуватись, залежатиме від того, в якому вигляді врешті нардепи ухвалять закон. Окрім того, вплинути на хід подій може й адміністративна реформа.
Обов’язок забезпечувати право на дошкільну і початкову освіту українців тепер у компетенції територіальних громад. Причому в останньому варіанті закону їхні права хочуть розширити і на базову та повну середню освіту. Більше того, вони вже отримають право самі започатковувати необхідні, на їхню думку, заклади освіти – від садочків до спеціалізованих установ. Утім, освітню субвенцію – а фактично гроші з держказни на підвищені зарплати вчителів – наразі ніхто відміняти не збирається. Щоправда, з фінансуванням професійно-технічної освіти і навіть коледжів ще не все до кінця ясно. А саме це цікавило більшість присутніх на форумі, зокрема і заступника голови Тернопільської обласної ради з гуманітарних питань Любомира Крупу. Адже не секрет, що у нашому краї виникли серйозні негаразди з фінансуванням так званих ПТУ.
– Як і будь-яка реформа, освітня не може обійтися без додаткових грошей, – мовив Юрій Рашкевич. – На цьому наголошувала і Міністр освіти Лілія Гриневич. Так-от, оцінено загальні витрати у сумі близько 87 млрд. грн. Але очевидно, що це не йдеться про рік-два чи навіть про 10-ть. Ці гроші розписані на 15-20 років наперед. Але, як мінімум, 3 млрд. грн. мають бути надані додатково вже цього року. Хоча це і спричинило значний спротив Міністерства фінансів.
До речі, зарплата обслуговуючого персоналу, а також сплата за комунальні послуги у всіх закладах освіти цілком ляжуть на плечі місцевих органів самоврядування. Цього вже навіть ніхто не оскаржує. Якщо зарплати учителів ще фінансуватимуть з державного бюджету, то всі витрати на ПТУ стануть місцевими проблемами. Але одночасно очікується, що новий закон розв’яже руки університетам. Вони зможуть розвивати власні програми, впроваджувати інновації за рахунок використання власних спецфондів, щоб надалі заробляти кошти для власного існування і розбудови навчальної бази.
Джерело: Тижневик "Номер один"
4139