У вересні на посаду прокурора області було призначено Андрія Миколайчука. Це людина з великим багажем досвіду, адже працює в органах прокуратури вже 18 років й одразу відчувається, що він на своєму місці. В ексклюзивному інтерв’ю газеті «Номер один» він розповів багато цікавого, зокрема, про оптимізацію та вдосконалення прокурорської діяльності в рамках реформи, особливості криміногенної ситуації в області, чому не змінив заступників, чи можна відновити довіру до прокуратури і чим його вразив Тернопіль.

«Коли приїхав у Тернопіль, то одним із перших питань, яким зацікавився, стали так звані «інвестиційні» угоди»

– Розкажіть про початок Вашої роботи в прокуратурі. З чого починали, як будувалася Ваша професійна кар’єра?

– В органах прокуратури я працюю з лютого 2002 року. Пройшов усі щаблі кар’єри військового прокурора – від слідчого до військового прокурора гарнізону. Працював у військових прокуратурах центрального та південного регіонів України, сил антитерористичної операції та об’єднаних сил.

10 вересня, у зв’язку з перезапуском обласних прокуратур, я став офіцером запасу, а вже через тиждень мене було призначено керівником Тернопільської обласної прокуратури.

– Які відмінності в роботі прокуратури Тернопільської області та військової прокуратури, прокурором якої Ви були до переїзду в Тернопіль?

– Військова прокуратура займає своє місце в системі органів прокуратури України. Законодавство у нас одне, і всі прокуратури підпорядковуються генеральному прокурору. Однак, якщо говорити про суб’єкти, об’єкти та організації, на які поширюється повноваження військової прокуратури, а зараз уже спеціалізованої прокуратури, то вони різняться від територіальної. В останніх спектр сфер діяльності набагато ширший. Але це не означає, що я прийшов з «вузької» сфери в більш «широку». У військовій прокуратурі ми розслідували злочини за суб’єктним принципом, тобто ті, які було скоєно або могли бути скоєні військовослужбовцем. Це була як підслідність, виписана в КПК, так і кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи, правопорушення проти власності, проти безпеки руху та експлуатації транспорту, у сфері обігу наркотичних засобів. Завдяки такій специфіці роботи у мене було достатньо часу та можливостей, аби отримати необхідний досвід. Якщо говорити про земельні «схеми», то  військові  прокуратури теж розслідували такі злочини. Просто вони стосувалися земель оборони, які використовувались для потреб Збройних сил України та інших  військових збройних формувань. І також було багато бажаючих цими землями розпоряджатися. Коли приїхав у Тернопіль, то одним із перших питань, якими зацікавився, стали так звані «інвестиційні» угоди, також тут багато справ, які стосуються класичних «схем» використання бюджетних коштів: будівництво доріг, закупівлі, декларування обсягів робіт, які фактично не були виконані.

– У свідомості більшості людей склалася думка про прокурора як про людину, що виступає в ролі державного обвинувача на суді. Наскільки правильне це уявлення? Хто такий насправді прокурор і які його основні обов’язки?

– Сфера кримінального судочинства – це 95% роботи, яка покладається на прокурора. І це результат реформ, які були, і тих, що відбуваються зараз. І на мою думку, такі зміни доцільні. Якщо говорити про минуле, то у прокурорів були…

Детальніше читайте у свіжому випуску газети “Номер Один” від 16 грудня 2020р.

Газета «Номер один» щосереди – у всіх точках продажу преси Тернопільської області!

Вікторія Ушакова