Азотний бізнес Group DF (власник – уродженець села Синьків Тернопільської області Дмитро Фірташ) вітає рішення Уряду щодо зняття обмежень на експорт добрив. Це рішення дозволить підтримати хімічну галузь в Україні та відкриє українським виробникам значні перспективи на європейських ринках.
«Рішення Уряду про зняття експортних обмежень є абсолютно логічним. В Україні на складах зберігається понад 160 тис. тонн добрив – як українських, так і імпортних. При профіциті азотних добрив, що склався на внутрішньому ринку, та чинній кон’юнктурі ринку обмеження на експорт не мають жодної економічної логіки. Україна повністю забезпечує себе азотними добривами та здатна поступово освоювати раніше втрачені західні ринки збуту. Перезапуск експорту добрив може дати своєрідне «друге дихання» українській хімічній галузі – це нові робочі місця та навіть зростання обсягів виробництва», – прокоментував Олег Арестархов, керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF.
24 березня 2022 року Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 353 запровадив квоти на експорт добрив обсягом 210 тис. тонн на квартал. 1 липня 2022 року КМУ прийняв Постанову №759, якою знизив експортну квоту для мінеральних добрив з 210 тис. тонн на квартал до нуля.
12 липня 2022 року Федерація роботодавців України та Союз Хіміків України звернулися до Уряду з листом, в якому йшлося про те, що обмеження експорту азотних добрив призведе до зниження виробництва та поставить під загрозу виплату заробітних плат співробітникам підприємств хімічної промисловості.
За словами Арестархова, експортні напрямки Ostchem залишаються незмінними – Азія, ЄС, Індія, Бангладеш. Проте ринок ЄС може стати одним із найперспективніших експортних ринків збуту для українських добрив у найближчі 2 роки. У тому числі у зв’язку з тим, що Україна незабаром стане членом ЄС.
«Українські заводи здатні виготовляти для ринків ЄС понад 2 млн тонн мінеральних добрив на рік. Наші заводи досягли хороших показників собівартості, вони конкурентоспроможні за рахунок проведеної модернізації промислових майданчиків, за рахунок нижчої вартості праці. Чи зможе Україна реалізувати такі експортні перспективи – залежить від багатьох факторів. Зокрема, від того, як швидко завершиться війна та буде відновлено зруйновані експортні логістичні ланцюжки, насамперед морські; від співвідношення ціни на газ та на добрива на глобальних ринках; а також від послідовності політики ЄС щодо санкцій щодо російських виробників», – сказав він.
За оцінками аналітиків Ostchem, обсяг ринку ЄС становить близько 13-14 млн тонн. За оптимістичного сценарію українські виробники азотних добрив можуть зайняти до 15% ринку ЄС.
Найбільш перспективними для українських виробників з точки зору експорту до ЄС є експорт КАС, ВАС та карбаміду.
«Селітру до Європи везти недоцільно, а от КАС, ВАС та карбамід будуть користуватися попитом, – вважає Арестархов. – Стосовно КАС для нас найцікавішими ринками є Франція (купує понад 1,6 млн тонн на рік), Великобританія (280 тис. тонн) та Іспанія (155 тис. тонн). Донедавна ці країни були залежні від білоруського та російського імпорту».
Найбільшими покупцями ВАС до ЄС може стати Німеччина (імпортує 1,75 млн. тонн ІАС на рік), Франція (1 млн. тонн) та Британія (500 тис. тонн).
«Частково потреба Європи в ВАС закриває Бельгія, де продовжує працювати російський виробник мінеральних добрив «Єврохім», проте подальше посилення санкційної політики Євросоюзу може обмежити можливості російського гравця на європейських ринках», – коментує Арестархов.
На думку представника Group DF, найперспективнішим ринком збуту карбаміду в ЄС є Польща.
«Обсяг ринку карбаміду у Польщі – близько 720 тисяч тонн. Обсяги імпорту карбаміду з РФ до Польщі минулого року становили близько 200 тис. тонн, з Білорусі – 67 тис. тонн. Я дуже сумніваюся, що Польща продовжуватиме купувати добрива з цих країн. Поляки вже відмовилися від газу. Цілком ймовірно, що відмовляться і від добрив, які робляться з російського газу. І цю звільнену нішу цілком може зайняти Україна», – каже Арестархов.
Внутрішнє споживання азотних добрив до кінця 2022 року з урахуванням падіння попиту на 40-70% коливатиметься від 433 тис. тонн до 866 тис. тонн. Таким чином, хімічна галузь здатна на 100% забезпечити внутрішній попит на азотні добрива навіть за відсутності імпорту.
Нагадуємо, активи азотної хімії Group DF Дмитра Фірташа консолідує група Ostchem, яка включає в себе підприємства з виробництва азотних добрив “Азот” (Черкаси), “Рівнеазот”, “Сєверодонецьке об’єднання Азот” (Луганська обл.) і “Концерн Стирол” (Донецька обл., контроль над цим підприємством втрачено через окупацію частини Донбасу).
До слова, наприкінці 2021 року журнал «НВ» спільно з інвесткомпанією «Dragon Capital» представив щорічний рейтинг 100 найбагатших українців. Дмитро Фірташ зі статком у $1,71 млрд. займав у цьому 10 місце, при цьому за рік він втратив своїх активів на 16%.
Джерело: Тижневик "Номер один"
17681