Голова громадської організації «City Project» Андрій Кір представив перший варіант карти тернопільських підземель. Створена вона на основі даних георадара, біолокації та фізичного обстеження. У реальності мережа підземного Тернополя набагато густіша. Але щоб це довести, потрібно провести чимало пошукових експедицій. І в цьому ентузіастам мала б допомогти місцева влада, адже наявність досліджених підземних ходів на кілька порядків збільшила б туристичну привабливість Файного міста.
Радар підтвердив наявність підземель у центрі Тернополя
У 2016 році тернополянин Андрій Кір підготував петицію до Тернопільської міської ради, в якій просив організувати дослідження підземель, провести їх реставрацію та створити відповідні туристичні маршрути. Незважаючи на те, що за короткий час ініціатива набрала потрібну кількість прихильників, мерія на неї відреагувала простою відпискою. Мовляв, унаслідок обмеженості бюджету, закласти кошти на відповідні роботи не можливо, а для вивчення даного питання та можливості його реалізації влада запропонувала залучити… науковців та громадських активістів.
– Ця відповідь не на жарт роздратувала як мене, так і небайдужих тернополян. Навіть незнайомі люди почали писати, пропонуючи щось робити. Якось негоже було давати задню, і таким чином цю тему почали активно просувати. Зібралися всі, хто цікавився тернопільськими підземеллями, познайомилися зі старожилами, які до нас цим займалися, але з різних причин їм не вдалося до кінця розвинути це питання. Стали систематизувати інформацію. Тоді нас помітили, почали допускати на ті ділянки, де потенційно могли бути підземні ходи. Це замок, катедра, фіздиспансер, підвали старих будинків тощо. Заходили, дивилися, занотовували, – пригадує перші кроки з дослідження тернопільських підземель Андрій Кір.
Однак ентузіасти побачили, що їхня робота не можлива без досягнень науково-технічного прогресу. Тобто сучасної техніки, яка б допомогла визначати пустоти під землею, щільність ґрунту тощо.
– Наприкінці 2016 року обирали проекти на громадський бюджет. Я подавав проект з дослідження тернопільських підземель, в якому обґрунтовував, що для Тернополя необхідно придбати георадар. Він потрібен як для дослідження підземелля, так і був би корисним для місцевих комунальників, котрі могли б попереджувати обвали на проїжджих частинах Тернополя, а не чекати, коли станеться якась надзвичайна ситуація. На жаль, у конкурсі ми не перемогли, але за сприяння міської ради георадар таки нам надали в оренду на два дні. Було це в лютому ц.р. За той короткий час нам вдалося просканувати чимало об’єктів. Зокрема, пройшлися по карті професора з педуніверситету Йосипа Свинка, котрий свого часу методом біолокації намалював декілька ліній підземель у центральній частині міста. За допомогою радара їх підтвердили. Також було знайдено й інші фрагменти підземних ходів, які я промалював на першій, далеко не повній карті тернопільських підземель. У процесі мапу будемо доповнювати та актуалізувати, підтверджувати виявлені фрагменти та з’ясовувати, де вони перетинаються та куди точно ведуть, – розповів пан Андрій.
У підземеллях вже організовують екскурсії
На сьогодні відомих напрямків підземних ходів дуже багато, але далеко не всі з них вдалося оглянути фізично, в якому вони стані. Група ентузіастів дуже сподівається, що роботи значно пожвавляться після того, як наприкінці липня вони знову матимуть змогу працювати з георадаром.
Наразі ж силами міської влади та КП ТІЦ вдалося очистити й окультурити підземелля в замку. Минулого року до Дня міста його відкрили для перших відвідувачів. Якщо брати за точку відліку готель «Тернопіль», то підземні ходи в замку, повідомив пан Андрій, тягнуться нижче рівня набережної. Екскурсії туди проводять працівники КП «Туристично-інформаційний центр» (вартість – 400 грн. для групи до 25 чол.).
Протяжність найбільшого дослідженого підземного ходу становить близько 600-700 метрів.
– Цей прохід починається від Надставної церкви і тягнеться в один бік до храму Різдва Христового, в інший – до майдану Волі. Безпосередньо у Надставній церкві ми ще особливо не працювали, навідаємось туди найближчим часом. Поки дослідили периметр навколо неї. А ось у катедрі проблем із доступом до їхніх підземель ніколи не виникало, – зауважив пан Андрій.
Виявляється, є в Тернополі і катакомбна церква, до якої прокладено підземні ходи.
– На місці, де нині розміщена обласна прокуратура, колись був монастир сестер Йосифіток. Внизу під будівлею була каплиця та церква. До сьогодні там збереглися арки, де колись стояли фігури святих. До катакомбної церкви прокладено тунель, який, за логікою, мав з’єднуватись, як мінімум, з катедрою, як максимум, за даними георадарного дослідження, має відгалуження – одне в бік до стадіону 3-ї школи, інше – через вулицю Листопадову орієнтовно в напрямку замку, – повідомив Андрій Кір.
А кілька тижнів тому комунальники відкопали старий колодязь за катедрою.
– Ми опускали туди камеру, знайшли ще одне відгалуження. Сподіваємось, прийде час і нам вдасться спуститися вниз, обстежити колодязь та дізнатися, чи це стара дренажна система, чи продовження підземного ходу. Дехто зі скептиків закидає нам, що ми знаходимо не підземелля, а старі каналізації. Однак старожили і багато документальних даних говорять, що коли австрійці будували міську каналізацію, вони її з’єднували з частинами підземних ходів або безпосередньо ці ходи використовували для водовідведення, – доповнив голова громадської організації «City Project».
У Тернополі проведуть археологічну експедицію
Наскільки безпечні вже виявлені підземні ходи, запитали ми у пана Андрія.
– Жодної небезпеки досліджені підземні ходи, які являють собою кам’яні склепіння висотою від 2 до 3 метрів, для відвідувачів не несуть, адже вони є тими частинами підземних ходів, які за периметр будівель майже не виходять. Більш протяжні ділянки між вулицями та будинками треба буде ретельно досліджувати, в якому вони стані. Адже коли ставалися обвали, ті місця просто засипалися, відповідно в них порушувалась вентиляція, вологість. А якщо немає циркуляції повітря, то підземні ходи і далі будуть обвалюватись і з часом руйнуватися. Тому потрібно якомога швидше, якщо ми хочемо їх зберегти для нащадків, дослідити та провести в них реставрацію. Якщо б вдалося з’єднати підземними ходами ключові споруди міста – катедру, замок, Надставну та середню церкви, то Тернопіль би притягував туристів, як магнітом, – каже Андрій Кір.
Відзначимо, що цього року депутати міськради прийняли програму охорони культурно-історичної спадщини Тернополя на 2017-2020 рр. У неї вперше включили підземелля, зокрема, планується провести археологічні розкопки у центральній частині міста. Влада обіцяє, що вони розпочнуться вже до кінця літа.
На сьогодні достеменно не відомо, коли і хто першим почав будувати тернопільські підземелля.
– Офіційна версія стверджує, що місто заснував Ян Тарнавський. І коли він закладав замок, тоді й зводив усі підземелля. Але в процесі нашої роботи, я думаю, ми спростуємо офіційну дату заснування Тернополя (1540 р.). Наявні повоєнні документи з обстеження підземель і найдавніших тернопільських споруд, у яких зазначається, що Надставна церква і знищена єврейська синагога зводились у XII ст. А це свідчить, що тут було поселення значно раніше, ніж у 1540 році, – певен пан Андрій.
Виявляється, підземні ходи в Тернополі будувались у різні періоди, розміщені на різних глибинах та призначалися для різних потреб.
– Скільки місто будувалося та перебудовувалось, стільки й зводилися підземелля. У давніші часи їх використовували як складські приміщення, а також для того, щоб можна було непомітно переходити між ключовими спорудами міста – катедра, Надставна церква та храм Різдва Христового. А в період воєн у підземеллях люди переховувались, зокрема відомо, що під час Другої світової війни в них діяв рух опору.
Підземний хід під ставом. А чом би й ні?
Неодноразово доводилося чути про найзагадковіший підземний хід під ставом.
– Геологи кажуть, що це не реально, бо ґрунти не дозволили б його збудувати. Але теоретично у тому напрямку підземний хід міг бути. Можливо, не під самим ставом, бо його в давні часи не було. Цей підземний хід міг виходити до русла річки Серет, яка протікала біля Кутківців, і ховатися в очереті. У замку ми теж ходили з георадаром і на найнижчому з відомих ярусів виявили в напрямку ставу ще один ярус. Нині цей хід засипаний, замулений і до нього підступила вода. Очевидно, він втрачений назавжди. Однак історія з цим підземним ходом цілком може мати раціональне зерно, адже на іншому березі на горі в Кутківцях мала маєток найбагатша людина міста – єврей Галь, до якого, в принципі, міг пролягати підземних хід, – розмірковує Андрій Кір.
Голова громадської організації «City Project» сподівається, що до дослідження тернопільських підземель активніше долучаться містяни.
– Запрошую до обговорення та допомоги. Якщо у Вас є інформація – діліться, якщо знаєте старожилів – розпитуйте, якщо маєте цікаві ідеї та пропозиції чи хочете у вільний час брати участь у цікавих заходах на благо міста – зголошуйтесь. Спільно нам вдасться відкрити багато невідомих сторінок Тернополя, зробити його цікавим для туристів, а можливо, і збільшити вік нашого міста на кілька сотень літ!
Віталій Попович
Ц Е Ц І К А В О
До редакції «Номер один» потрапив документ із фондів Державного архіву Тернопільської області під назвою «Відомості про підземні ходи Тернополя» (із грифом «Розповсюдженню не підлягає») за підписом начальника інспекції Держархбуду. У ньому, зокрема, повідомляється: «Достовірно підтвердилося, що Тернопіль зруйнований татарами і що мешканці зруйнованого міста ховалися від татар у підземеллях. Розподілення ходів цілком відповідає історичним переказам, що Тернопіль будувався на основі сузір’я «Оріон», тобто п’ятикутної зірки. За планом усі стародавні будівлі так і розміщувались – п’ятикутником, трішки зміщеним у бік Надставної церкви. Це такі споруди: замок Тарнавського, Надставна церква, єврейська синагога (не збереглася, – авт.), костел домініканців і церква Різдва Христового. Всі старовинні будівлі з’єднуються між собою, за переказами, підземними ходами і, крім цього, мають у центрі на площі Ринок загальні зали місткістю до 300 чоловік. Ці припущення частково підтвердились даними єврейської газети «Хвиля» (12 березня 1933 р.), яка писала про відкриття підземних ходів часів татарської навали. Газета «Голос польський» (9 квітня 1933 р.) також писала про підземні ходи. Наявність їх підтвердилась у записах архіву музею: «19 липня 1931 р. на вул. Руській стався обвал на ринку. В серпні 1931 року під час розкопок відкрили підземний коридор. У 1942 році впала стіна старої синагоги без будь-яких причин…». Також у цьому документі наведено чимало свідчень тернополян, які особисто перебували в підземеллях, а ще подано фрагмент ходів під площею Ринок.
Джерело: Тижневик "Номер один"
13339