На Тернопільщині хочуть відновити історичну пам’ятку – палац графа Чосновського в селі Биківці Шумської громади. Про це повідомив радник міського голови Шумська Денис Волошин, пише сайт «Тернополяни».
Громада села спільно з Шумською міською радою та благодійниками вже розпочали попередні відновлювальні роботи. А міська влада веде перемовини з Національним інститутом польської культурної спадщини за кордоном Polonika щодо збереження та відновлення історичних об’єктів на території Шумської міської громади, зокрема Биківецького палацу.
«Ми домовилися продовжити предметну розмову у січні 2026 року під час особистої зустрічі у Варшаві, в Інституті Polonika. Цей діалог відкриває реальні перспективи міжнародної співпраці у сфері охорони культурної та історичної спадщини та дає надію на те, що важливі пам’ятки нашого краю отримають належну увагу і нове життя», – наголосив Денис Волошин.
Колишній палац сильно занедбали у радянський час. В доступних історичних джерелах немає про нього відомостей. У місцевій фейсбук-групі «Я – Биківці» краєзнавці опублікували розповідь, що вдалося дізнатися про палац і його власників.
Там зазначають, що палац у Биківцях збудували у період між 1895 і 1922 роками для графа Ізидора-Станіслава Колонно-Чосновського. Його батько Ян Чосновський був маршалком Кременецкого округу. А мама – графиня Марія Боженець-Єловицька. За родовою легендою Єловицьких, їхній рід дуже старовинний, що походить від переяславського та київського князя Ізяслава Мстиславовича. На гербі Чосновських зображена шахова фігура вежа (слон, тура), що нагадує колону. Звідси і подвійне прізвище графа.
Герб Чосновських
Ізидор і його брат Карл отримали графський титул лише після смерті матері 1898 року указом російського імператора Миколи ІІ Романова, коли Биківці були у складі Російської імперії. Ізидору тоді був 41 рік.
Ізидор Чосновський одружився з багатою баронесою Марією Катаржиною Доротою де Ленваль. Завдяки цьому він став одним із найбагатшим у регіоні. Згодом сім’я переїхала до Італії.
«Всередині будівлі, у коридорах та одній із верхніх кімнат знайдені геометричні стрічкові орнаменти (чорні квадрати, які чергувалися як на шаховій дошці), що ще раз підтверджувало нашу теорію про те, що архітектура й оздоблення могли підпорядковуватися єдиній концепції, яка базувалася на гербі Чосновських та історії його походження. Також припускаємо, що палац був оточений колонадою із не менше 12 колон. Місця, де стояли 9 із них, досі зберегла обмостка», – зазначають краєзнавці.
Ймовірні місця розташування колон на фасаді
Чосновський влаштував у палаці парове опалення. З білого і червоного мармуру були оздоблені підвіконники та інші елементи інтер’єру. Біля палацу була висаджена липова алея. Чосновські мали в селі власну цегольню. У палацовому підземеллі виявили замуровану кімнату і засипаний тунель. За місцевою легендою, таємний хід провадив від палацу до каплички.
Залишки оздоб палацу Чосновських
Усі фото з групи «Я – Биківці»
Вже в роки революції 1917-18 рр. жителі села розікрали майно Чосновських. А після встановлення у селі польської влади там базувалися військові. Граф помер у Римі у 1934 році. Він заповів для київського музею колекцію з 28 художніх творів. А велику частину його бібліотеки подарував Кременецькому ліцею.
Радянська влада пристосувала палац для потреб колгоспу: там була тракторна бригада, тік, а в приміщеннях маєтку та на горищі влаштували засіки та склади. А в замурованій кімнаті підвалу досі є залишки зерна. Пізніше биковецький палац розпаювали на колгоспну контору, архів, сільську раду, зал для реєстрації шлюбів, кінозал, пошту, магазини. Паркет використали для опалення, залишки оздоб знищили.
Джерело: Захід нет
17039