Вона має три спеціальності – педіатрія, фтизіатрія та управління охороною здоров’я, була начальником медичної служби полку Національної гвардії України, а зараз займається приватною практикою у сфері психосоматикки. У лікаря Наталії Ніколаєвої – понад 20 тисяч підписників у Фейсбук, а запис на прийом сягає кількох місяців. Вона розвінчує стандартні медичні практики і не боїться критикувати чиновників МОЗ. Сподіваємося, поради цього унікального лікаря допоможуть і нашим читачам.
«Сьогодні в мене настрій поговорити про «суперрекорди» або «антирекорди». Із ким ми змагаємося і в чому, скажіть? Статистика – дуже зручна річ. Ви можете запхати її у голову простим людям як завгодно, це зрозуміло. Почнемо з «жахливих» цифр.
Знаєте, звичайних людей, які ніколи не думали і не знають цифр розповсюдження респіраторної вірусної інфекції, можна вразити оцими 1500-1700-1800 випадками за день і навіть залякати. Але епідеміологія – це наука, і вона вперта. Нагадаю, що під час епідемії грипу щодня захворівають приблизно 20 тисяч людей в Україні. Грипом. У день.
Люди постійно хворіють на респіраторну вірусну інфекцію. Цілий рік. Вона нікуди не дінеться. Влітку 120-140 тисяч українців щотижня хворіють на ГРВІ. Плюс кишкова інфекція, з ентеровірусом в тому числі. Вам потрібно розповідати, як забиті інфекційні відділення влітку? Хворими на пневмонію в тому числі?
Давайте, колеги-лікарі, відправте мене у відділ ковіду, суворо і пафосно хмурячи брови. В реанімацію теж можете послати. Я ще розумію населення, але вас чому так роздуває? Ви під час епідемії хіба ніколи не працювали? Чи треба свою значимість на хвилі ковіду підняти? Або злякалися і психологів вам треба? Так вчитися добре треба було, щоб не лякатися, а людям нормально тепер пояснювати, що відбувається. Реаніматологи в істериці – це нонсенс!
Гаразд, по фактах. Для простих людей.
Ось ці цифри «антирекордів» – це крапля в морі. Це дуже мало для респіраторної вірусної інфекції. Респіраторна – не кишкова, від неї миттям рук не врятуєшся і за масками не сховаєшся. І дистанція не врятує. Це тимчасово. Не сьогодні, так завтра кожен із вас зіткнеться із ковідом. Пересидіти можна хіба що на острові в бункері. Але вилізти назовні все одно доведеться. І ви все одно із цим зіткнетеся. Це зрозуміло? До чого тоді антирекорди? Це дрібниці. Це тільки ті, хто виявлені, тобто, протестовані. Насправді їх набагато більше. І якщо ви думаєте, що мала кількість виявлених в якомусь місті – це добре, то ви помиляєтеся. Просто вірус туди прийде пізніше. Всі з ним зіткнуться. Хтось його не відчує взагалі – таких буде найбільше. Хтось перенесе легкі симптоми, як звичайне ГРВІ, і якби не знав і не здавав тест, то й далі не знав би. А хтось захворіє серйозно, і навіть помре. Люди смертні. Особливо літні, що мають серйозну патологію.
Тепер дивимося на летальність. Вона знижується. Тобто, при всіх «антирекордах» кількість смертей у день коливається в однакових межах. Це говорить про те, що кількість легких і безсимптомних захворювань становить переважну більшість.
Інфекційні відділення забиті? Так випустіть звідти «легких» і тих, хто під підозрою! І виписуйте побільше.
Посилаєте мене в ковід-лікарні? Але я знаю, що там. Мені здається, що там не мета вилікувати, а мета порахувати. Лікарні забиті більш ніж на 50%? Це де, Львів? А тому, що немає адекватної маршрутизації пацієнтів. Десь – 50%, а десь – порожні лікарні. Чому про це не говорите? В цілому по країні завантаження ліжок «ковідними» становить 25%, якщо рівномірно розподілити. А якщо впихати всіх в одну лікарню, то колапс настане, це зрозуміло. Як в Італії та Іспанії, коли люди не могли зрозуміти, чому розгортають мобільні госпіталі, а інші лікарні порожні. Тому це питання всього лише до адекватності логістики.
«Важких» багато, тому потрібно носити маски, бо потім не вистачить ШВЛ? Так фонд ШВЛ і зараз використовується тільки на 10%.
Тому досить, не хвилюйтеся. Нагадаю ще раз, для чого був введений такий карантин і ми всі сиділи в ізоляції три місяці. Для того, щоби медична система впоралася з навантаженням, якщо збудеться сценарій вибухового зростання.
Цей сценарій, із моментальним перевантаженням реанімації, не відбувся, і вже не відбудеться, як би комусь цього не хотілося.
Для довідки: страшний менінгокок – це бактерія, яка може спокійно перебувати в носоглотці людини і не викликати жодних захворювань. Дуже багато людей є її носієм і не знають про це, бо вони не обстежені. У невеликого числа людей менінгокок може викликати симптоми назофарингіту, тобто викликати нежить і біль у горлі. Ви завжди біжите здавати мазок на менінгокок при болях в горлі і соплях?.. А для когось із ослабленим імунітетом цей менінгокок у вашій носоглотці може стати смертельним, бо викличе менінгіт і навіть менінгококцемію. То чому ви досі не носили маски? Ви хочете, щоби від менінгококцемії вимерли всі діти? Те саме можна сказати і про пневмокок. Його ще більше, він скрізь і всюди. Вірусів і бактерій на планеті – тисячі. І нам треба з ними якось жити. Ви просто про це не знали, вам не розповідали. А про коронавіруси – розповіли. Ті ж лікарі. Ось так, колеги…
«Діти є особливо небезпечними», – пишуть деякі лікарі і за ними цю нісенітницю повторюють чиновники, пояснюючи необхідність жорстких карантинних умов у школах з нового навчального року: маски, антисептики, розкреслені коридори, зміни під конвоєм… «Тому що діти мало хворіють на ковід, а якщо хворіють, то частіше легко або безсимптомно. А отже, особливо небезпечні для дорослих», – пояснюють вони. Що це означає? Безсимптомна дитина є загрозою для деградуючого суспільства! Діти – це особлива небезпека!
Як же мене дратують і дратують такі слова. Скільки в них тупої прихованої агресії.
Тепер ваша дитина, яка піде в школу, несе смертельну небезпеку для вашої бабусі, – ніби натякають вони. Бійтеся тепер своїх дітей! Замкніть їх до комори! А краще відведіть в ліс і прив’яжіть до дерева! Рятуйтеся! Бійтеся! Як же це огидно…
Знаєте, сьогодні вранці їхала в метро, а я завжди звертаю увагу на людей – навіть швидше на відчуття, на енергетику, що йде від натовпу. Вона змінилася. Якщо раніше це була тупа приреченість, то зараз відчуття, що люди в масках несуть загальний меседж: «Ми поки в масках, бо просто виконуємо ваші розпорядження. Неохоче. Але ми в будь-який момент їх можемо зняти, не доводьте»..
Чомусь із самого початку було відчуття, що саме Україна стане тією першою країною, якій набридне це все і вона запитає: “Якого біса?”. І досі це відчуття є.
Далі буде…
Джерело: Тижневик "Номер один"
18156