Вона має три спеціальності – педіатрія, фтизіатрія та управління охороною здоров’я, була начальником медичної служби полку Національної гвардії України, а зараз займається приватною практикою у сфері психосоматикки. У лікаря Наталії Ніколаєвої – понад 20 тисяч підписників у Фейсбук, а запис на прийом сягає кількох місяців. Вона розвінчує стандартні медичні практики і не боїться критикувати чиновників МОЗ. Сподіваємося, поради цього унікального лікаря допоможуть і нашим читачам.
«Отже, ще раз про безсимптомних на пальцях.
- Якщо немає симптомів інфекційного захворювання, тобто загальних ( температури, слабкості, нездужання) і місцевих запальних з боку ураженого органа (кашель, нежить при респіраторних, діарея, блювота при кишкових та інше), то це означає, що кількості інфекційного агента в організмі досить мало й імунітет справляється без включення всіх захисних механізмів, а сама інфекція навіть не в змозі викликати більш-менш значущі зміни в органі-мішені для появи симптомів ураження даного органа.
Це стосується будь-якої інфекції і ковід-19 у тому числі.
2 Отже, кількість виділеної інфекції (вірусних частинок) буде мізерно малою для того, щоби забезпечити необхідну дозу для зараження ще кого-небудь, особливо при короткочасному контакті, й особливо, якщо у нього нормальний імунітет. А тим більше, якщо немає кашлю, який є основним механізмом передачі.
- І навіть ВООЗ уже з цього приводу видала нещодавно текст, що безсимптомні – малоймовірно заразні.
- Але якщо ви погано вчилися в медичному вузі, то будете з розумним виглядом віщати про небезпеку безсимптомних.
- Є ймовірність зараження, мізерно мала, від безсимптомного, якщо у вас імунодефіцит і ви проживаєте в одній квартирі з цим безсимптомним, спите в одному ліжку в обнімку і постійно цілуєтесь. Але й це не точно.
- На вулиці ви не можете заразитися не тільки від безсимптомного, а й від симптомного, у громадських місцях – теж малоймовірно, навіть якщо він без маски.
- Тобто єдине правило: є симптоми – сиди вдома. А якщо здоровий – дотримуйся дистанції у громадських місцях.
- Усім тим, які прийдуть і скажуть: «А як же в кінці інкубаційного періоду, коли ще немає симптомів», відповідаю: все точно так – найбільша кількість вірусу виділяється в перші дні симптомної хвороби, бо це потрібно бути зовсім дурним, щоби не розуміти, що симптоми з’являються, коли кількість вірусу досягне критичної позначки й організм повинен буде включити всі способи боротьби з ним. Тому й інкубаційний період існує, тобто час накопичення від моменту зараження до моменту появи симптомів. Так, перед початком захворювання вірусу може бути досить, щоби викликати зараження, але знову ж таки при тісному контакті, тобто: робота, дім, співробітники, сім’я, коханка.
Якщо ви спіймали невелику дозу інфекції, то організм її поборе без хвороби і ви нічого не відчуєте. Так завжди і відбувається, коли ви не захворієте. Ми постійно контактуємо з якоюсь інфекцією, вона знаходиться якийсь час в організмі, імунітет її перемагає і ми не хворіємо. І в результаті цього формується побутовий імунітет. Тому ті люди, які часто контактують з усякою нечистю, рідше хворіють. Або взагалі не хворіють.
- З приводу небезпеки, про що заявляє регулярно наше МОЗ, що в деяких областях кількість виявлених вища якихось меж, встановлених самим МОЗ, тому карантин попускати не можна далі. Всі вже забули, що карантин було введено, щоб усім вистачило ШВЛ. На даний час на всю Україну – лише до 90 осіб на ШВЛ при тому, що заявлено і підготовлено 5000, а це менше двох відсотків!
- При цьому чомусь не підкреслюється, що з кожним днем кількість госпіталізованих (що при “жорсткому” карантині, що без нього) стрімко знижується, а кількість померлих коливається в межах 7-15 осіб в день, без будь-якої чіткої тенденції, але принаймні не збільшується з дня послаблення карантину.
Це свідчить тільки про те, що вірус поступово послаблює свої патогенні властивості, про що, власне, я й говорила від початку епідемії.
Але все одно безграмотні лікарі і таке ж МОЗ каже всім: носіть маски й обробляйте руки.
Знаєте, таке відчуття, що заїло щось і очевидного не хочуть бачити люди, які вважають себе причетними до медицини.
Бережіть себе і бережіть грамотних лікарів».
Далі буде…
Джерело: Тижневик "Номер один"
18060