Шипшина абсолютно не вибаглива до зовнішніх умов і легко може створити в саду атмосферу затишку й відпочинку. Її суцвіття можуть радувати око все літо, а плоди бути корисними для здоров’я.
Невимогливість до ґрунту
Шипшина не дуже вимоглива до ґрунту, хоча любить родючий субстрат середньої легкості.
Коренева система рослини стрижнева, при цьому більшість коріння розташоване не глибше 40 см.
Однак під час посадки потрібно уникати близького розташування ґрунтових вод. Засолених ґрунтів шипшина теж не любить.
Необхідна ґрунтова текстура:
- супіщаник;
- суглинок;
- чорнозем.
Якщо місце для саджанців не підготовлене заздалегідь, лунку роблять глибшу і наповнюють її перегноєм, родючим ґрунтом, а також калійно-фосфорними добривами. Протягом сезону кожен кущ удобрюють тричі: з настанням весни, у червні й восени.
Жива огорожа
Якщо ви плануєте зробити з шипшини живопліт, розташуйте саджанці за 50 см один від одного. Садять молоді кущики зазвичай восени. У цьому разі вони зможуть швидко зміцніти і вкоренитися.
Кращими вважаються рослини у віці 2 років.
Жива огорожа із шипшини стане надійним захистом для саду. Стебла прямостоячих видів створюють бар’єр від небажаних гостей, а шипи допомагають паросткам тримати форму і стають додатковим засобом оборони.
Ремонтантність
Деякі сорти шипшини володіють ремонтантністю, тобто можливістю цвісти і плодоносити тривалий час. В областях із помірним кліматом поширений сорт «троянда зморшкувата».
На цих кущах можна одночасно побачити і бутони, і квітки, а також недозрілі або повністю зрілі ягоди.
В умовах жаркого і тривалого літа, а потім і теплої осені пагони зацвітають знову, в кінці серпня і у вересні. Плоди визрівають, тож їх збирають для лікувальних і кулінарних цілей.
Невибагливість
Шипшина досить морозостійка, вона не вимагає укриття на зиму. Завдяки довгому корінню кущ здатний добувати воду з ґрунту в посушливий час.
Посадка рослин допускається і в легкій тіні, хоча на сонці цвітіння буде більш інтенсивним. Для того, щоби шипшина плодоносила, необхідно посадити на ділянці відразу кілька сортів.
Особливого догляду кущ не вимагає, крім поливів у спеку і декількох підгодівель протягом сезону. Ця культура вважається довгожителем, вона зростає на одному місці понад 60 років. Найстарішому на планеті примірнику, за різними підрахунками, від 400 до 1000 років.
Залучення бджіл
Бджіл на ділянку залучають солодкі запахи, що нагадують мед. Шипшина при цвітінні виділяє аромат, що подобається більшості комах.
У червні-липні розпускаються бутони рожевого, червоного або кремового відтінків, наповнюючи повітря ароматом своїх пелюсток. Якщо поруч знаходяться інші культури, які потребують запилення, бджілки із задоволенням обслужать і їх теж.
Існує і дуже дивний вигляд шипшини з неприємним запахом. Можливо, природа подбала про те, щоби цей різновид притягував інших запилювачів.
Чай
Із плодів шипшини можна заварити чудовий чай. Ягоди збирають і висушують у духовій шафі або на деках, поставлених на високі полиці.
Для сушіння відбирають найбільші плоди. Хвостики обривати не потрібно. Краще використовувати трохи недозрілі ягоди, у них більше корисних речовин.
Правильно висушені ягоди не змінюють кольору. Температура при обробці не повинна перевищувати 60 градусів.
У плодах шипшини містяться вітаміни С, PP, E, A, K, B1, а також залізо, калій, кальцій, фосфор і магній. Вони багаті ефірними оліями, клітковиною і фітонцидами.
Сухі ягоди заливають гарячою водою, температурою не вище 80 градусів, настоюють, проціджують і використовують як чай. Час настоювання коливається від 45 хвилин до 12 годин. Можна заварювати шипшину в термосі. Щодо кількості напою особливих рекомендацій немає. Для схуднення, наприклад, випивають по пів склянки 5 разів на день після їди.
Джерело: Тижневик "Номер один"
18147