За останній місяць Тернопільщина втрачає неймовірно талановитих та чудових людей. У вічність відійшов народний артист України, актор Тернопільського обласного драматичного театру Володимир Ячмінський.

Народився актор у Харкові в 1936 році. Закінчив студію при Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької. І все своє життя присвятив сцені. Його простота та водночас геніальність тішили багатьох прихильників та колег, а молоді студенти, котрі знали особисто маестро, мали перед собою величезний приклад для наслідування.

Понад 300 ролей, які тепер залишаться в пам’яті. Музичні та драматичні вистави, комедії та навіть фільми на творчій стежці залишилися у Володимира Дмитровича. До кожної своєї ролі Володимир Ячмінський ставився з повагою та любов’ю, серед них: Іван Непокритий («Дай серцю волю» М. Кропивницького), Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Феноген, Боруля, Терешко («Хазяїн», «Мартин Боруля», «Суєта» І. Карпенка-Карого), Аким («Влада темряви» Л. Толстого), Шашамока («Дім божевільних» Дж. Скарпетті), Дмитро («Ой не ходи, Грицю» М. Старицького), Оверко («Фараони» О. Коломійця), Журден («Недоумкуватий Журден» за М. Булгаковим), Малахій Стаканчик, Зброжек («Народний Малахій», «Маклена Ґраса» М. Куліша), Ґірі («Кар’єра Артуро Уї» Б. Брехта) та інші.

Театр для Володимира Ячмінського був другим домом у буквальному розумінні. Адже у свої молоді роки, коли майбутній маестро лише приїхав до Тернополя, він жив у гримерці під номером 11, оскільки житла не мав.

Окрім театру, мав ще одне захоплення – автомобілі. За життя про себе казав, що він затятий автомобіліст, мав 18 автомобілів і дуже любив дорогу. Про себе говорив, що він найкращий актор серед водіїв і найкращий водій серед акторів.

22 вересня перестало битися серце відомого актора. Причину смерті з етичних міркувань та прохань родини називати не будемо.

Усі колеги, друзі та родина глибоко страждають від цієї сумної звістки. І просять усіх, хто знав геніального актора, провести його у небесний світ молитвою та останніми вигуками «Браво»!

Колектив нашого видання неодноразово дякував Володимиру Ячмінському за прекрасні ролі. Ми приєднуємось до слів співчуття. Нехай земля буде Вам пухом…

Соломія Вершигора