Діюча влада своїм пріоритетом поставила завдання реформувати економіку, за словами Прем’єр-міністра Гройсмана – розпочати і провести капітальний ремонт нашого спільного дому під назвою Україна. Маючи необмежені можливості, влада на свій розсуд визначила архітектурний план «реконструкції» і приступила до поставленого завдання.
Переходячи від задумів до реалізації задуманого, «реформатори» повинні мали би знати, що ті, які ніколи не тримали молоток в руках, не зможуть виконати роботу якісно і будуть той «капітальний» ремонт робити дуже довго. Звісно, з ремонтом – це алегорія, але в ситуації з реформами так і сталося: вони затягнулися і, на жаль, прогнози фахівців невтішні.
Кожен раз ставлю собі запитання: чому десь «там» ремонти давно пороблені і вже розводять квіти та облаштовують оранжереї, думають про людей, як зробити їх щасливими та ще й в достатку… Мабуть тому, що їхні економісти, фінансисти та політики «старого світу» читають Еріка С. Райтнера «Як багаті країни збагатіли… і чому бідні країни лишаються бідними». І тому їхні домівки мають європейський архітектурний стиль і є гордістю для тих, хто втілив мрію в життя.
Доречно згадати українське прислів’я «пана видно по халявах». А в нашій ситуації, якщо дуже коротко, то загалом багаті країни мають свої програми підтримки промисловості та інновацій. І живуть за принципом: «Не робіть так, як вам кажуть, а робіть, як роблять вони».
Так що ж потрібно робити, якщо зараз державний борг становить 78 мільярдів доларів? Це хіба не критична сума для країни? Так, повинна бути стратегія, яким чином уникнути кредитів МВФ, адже їхні кошти – це гроші не розвитку, це гроші фінансової підтримки.
Які можна приймати діючій владі рішення, коли ти на короткому «повідку» і тобою управляють західні банкіри МВФ та ще й ставлять завдання для України на 2019 рік?
Міжнародний Валютний Фонд і Україна визначили так звані «маяки», які українська сторона повинна виконувати протягом поточного 2019 року для отримання повного фінансування по програмі кредитування МВФ в режимі Sdand By. Серед них – прийняття ряду законів у фінансовій і банківських сферах, продовження антикорупційних зусиль, продовження реформ у сфері приватизації.
«Ми будемо рухатися і далі із прийняттям законодавства, які мають критично важливе значення для створення надійного середовища для роботи і розвитку наших фінансових ринків» – так говориться в аналітичному звіті Фонду стосовно нової програми Sdand By для України і завершення попередньої програми розширеного фінансування EFF.
В зв’язку із цим в МВФ очікують затвердження Верховною Радою України до кінця березня 2019 року законопроекту №2413а, який позбавляє спостережливих повноважень нинішню Нацкомісію держрегулювання ринків фінансових послуг і розподіляє їх між НБУ і Нацкомісією цінних паперів та фондового ринку.
Крім того, МВФ разом зі Всесвітнім банком обіцяють до кінця березня 2019 року погодити поправки в закон про банки і банківську діяльність в Україні для вирішення законодавчих «пробілів». У Фонді очікують, що український парламент до середини 2019 року прийме ряд законів у фінансовому секторі, зокрема, у фінансових ринках, захисті прав споживачів і грошових переказах.
Окрему увагу Міжнародний Валютний Фонд приділяє наступним зусиллям по викоріненню корупції в Україні. Дуже важливо, щоб нові антикорупційні заклади – НАБУ, Спеціальна антикорупційна прокуратура і Вищий антикорупційний суд – зберігали свою незалежність і чесність, – підкреслили у Фонді.
Зокрема, щодо Антикорупційного суду в МВФ очікують призначення до кінця квітня 2019 року принаймні 35 суддів із бездоганною репутацією і відповідними професійними навиками у відповідності із законом 2018/2447 і правилами процедури по забезпеченню об’єктивності і прозорості процесу.
При тому в МВФ сподіваються, що Антикорупційний суд почне свою діяльність до кінця червня 2019 року. По НАБУ у Фонді очікують завершення зовнішнього аудиту групою авторитетних експертів з міжнародним досвідом. У МВФ також надіються, що до кінця червня 2019 року Верховною Радою України буде прийнято закон по підсиленню повноважень НАБУ.
Так, реформи, які почала діюча влада, – це не їхня ініціатива, їх і так все влаштовувало. Це вимога МВФ.
За останній час наша держава дуже обмежила свою присутність в розвитку економіки країни, віддавши її на місцевий рівень. А ті в свою чергу, зокрема тернопільські чиновники, думають, як отримати необхідні кошти з Києва, а не як їх заробити в області. При тому, що в економіках розвинутих країн присутні і розвинені державні механізми управління, жорстко націлені не тільки на захист власної економіки, а й на її активну підтримку і розвиток. У них держава активно втручається, мобілізовуючи для цього найефективніші трудові і матеріальні ресурси.
Рівень довіри у громадян до держави буде залежати від ефективності державного управління. Чим ефективніше – тим довіра зростатиме.
В новому бюджеті, затвердженому українським парламентом вночі, не закладено ні однієї антикризової програми, а «нам потрібен антикризовий бюджет, який дозволить розвивати економіку не нижче 10-15%» – так говорить лідер партії «Основа» Сергій Олексійович Тарута.
Без перезавантаження всієї системи влади в Україні і реалізації нової економічної політики неможливо досягнути суттєвого покращення благополуччя громадян. Забезпечити це може тільки реалізація економічної програми партії «Основа» – Доктрина збалансованого розвитку «Україна 2030».
Як хочеться закінчити виступ на чомусь позитивному… Тому наведу слова Джона Ф.Кеннеді:
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", Забігайло, партія Основа, Тарута
4139