Україна перебуває на хвилі реформування. Окрім реформ, у державі планують прийняти комплексний план, який визначає напрямки та пріоритети розвитку країни, – Стратегія розвитку. До його розробки були запрошені представники громадськості, науковці та практики. А консультантом зі створення Стратегії сталого розвитку України до 2030 року став професор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Степан Вадзюк.
– Степане Несторовичу, що собою представляє Стратегія розвитку? Наскільки вона необхідна у сучасних умовах?
– Сучасний етап розвитку суспільства характеризується зростанням тиску на природу. Світова спільнота вже давно зрозуміла, що частина ресурсів, наприклад мінеральних, перебуває на стадії вичерпання, стає важкодоступною, якість їх погіршується. Природні екологічні властивості, зокрема поверхневих вод, ґрунтів, уже змінені у процесі розвитку людства, що, у свою чергу, несприятливо позначається на умовах життєдіяльності самої людини. Усвідомлення негативних наслідків впливу діяльності суспільства на природу призвело до необхідності розпочати складний процес формування нового світогляду на розвиток, який і отримав назву сталий розвиток. Під цим терміном розуміється розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.
– Що для цього потрібно зробити?
– Досягти збалансованості економічного, соціального та екологічного розвитку не є технічною проблемою, для розв’язання якої необхідні нові технології. Насамперед громадськість має усвідомити усі загрози екологічної кризи та її наслідки для життя людини й інших живих організмів. Має відбуватися переоцінка цінностей. Впровадження принципів сталого розвитку потребує формування стратегічного бачення напрямів розвитку. Перехід на засади сталого розвитку потребуватиме глибоких структурних змін в управлінні та нових методів роботи в різних галузях економічного, соціального та політичного життя.
– В Україні вже приймали аналогічну стратегію, щоправда, лише до 2020 року…
– В Україні Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» прийнята у 2015 році. А вже у вересні 2016 року на Саміті ООН зі сталого розвитку в Нью-Йорку глави держав і урядів погодили порядок денний світового розвитку на період після 2015 р. і визначили 17 глобальних цілей, які охоплюють 169 завдань. У зв’язку з цією обставиною, слід було переглянути Стратегію «Україна-2020», адже у ній не розкрито головних принципів сталого розвитку, зокрема: поєднання збереження природи та розвитку суспільства, високий рівень освіти й охорони здоров’я, задоволення основних потреб людини, досягнення рівності та соціальної справедливості, забезпечення соціального самовизначення та культурного різноманіття, ліквідація незбалансованих моделей виробництва та споживання, економне та ефективне використання ресурсів.
– Чи є гарантії, що норми документа будуть запроваджені на практиці, а не залишаться просто обіцянками?
– Сьогодні є сподівання, що Україна вже приступить до виконання своїх міжнародних зобов’язань, оскільки на Саміті ООН Президент України Петро Порошенко зазначив, що «для досягнення цілей сталого розвитку на національному рівні Україна здійснюватиме нові програми і проекти, які на практиці забезпечать макроекономічну стабільність, екологічний баланс та соціальну згуртованість». У листопаді 2015 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розпочало роботу в напрямі адаптації цілей сталого розвитку до нинішніх умов розвитку держави. З червня 2016 року Проект стратегії був надісланий провідним фахівцям для розгляду та обговорення онлайн, а також в усі міністерства й відомства держави та розглянуто на консультаціях – як регіональних (Одеса, Івано-Франківськ, Харків), так і національних (Київ). У цих консультаціях взяли участь депутати різних рівнів, представники органів місцевого самоврядування, ЗМІ, бізнесу, науки, освіти й громадських організацій, особливо Всеукраїнська екологічна ліга, усіх адміністративних областей України. Є сподівання, що Стратегія сталого розвитку пройде обговорення у Верховній Раді України і буде прийнята законом України або указом Президента України.
Джерело: Тижневик "Номер один"
4142