На Збаражчині юнак стріляв по дітях на стадіоні

На щастя, кулі були не бойові, а для спортивно-тренувальної стрільби, і це врятувало життя двом малолітнім хлопцям. Утім третьому не пощастило – хуліган тричі вистрелив йому в ліву ріку, спричинивши величезний синець на плечі.

Цей дикий за своєю суттю інцидент стався у середині вересня 2019 року в селі Коханівка, що на Збаражчині. Тієї недільної днини під вечір на місцевому стадіоні поспостерігати за грою маленьких футболістів зібралося ледь не все село. Тінейджери також старалися – наввипередки бігали по полю і відчайдушно били по м’ячу. Аж раптом хтось із пацанів схибив – і розчарування хвилею понеслось по трибунах.

Раптом на газон футбольного поля вибіг такий собі Андрій, який нещодавно повернувся з заробітків із Польщі. Одного погляду на його рухи було достатньо, аби зрозуміти, що молодик перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Та от він дістав із кишені… пістолет і вистрелив в одного з маленьких гравців, а потім повернувся до трибун, здійснив декілька пострілів у повітря і зі словами

«Я маю ще бойові!» почав перезаряджати револьвер «Сафарі».

Від несподіванки односельці охнули та завмерли на місцях. Тим часом молодик вистрелив у металеву бляшанку, що лежала на землі неподалік від нього, а тоді спрямував дуло револьвера у голову малолітнього спортсмена. Хлопчина миттєво відхилився, й куля просвистіла біля його вуха, той почав утікати від неадеквата. Проте Андрій ще декілька разів вистрелив йому вслід, а потім висадив три кулі навздогін його товаришеві, який також накивав п’ятами з поля.

Дорослі на трибунах почали кричати на нього, водночас боязко пригинаючи голови. Однак п’яненький стрілець уже вибрав собі нову мішень і здійснив декілька пострілів у третього гравця. Цей юніор виявився не таким спритним, як його товариші, й кулі влучили йому в ліве плече. Дитина закричала від болю. Тоді декілька чоловіків підбігли ззаду та скрутили хулігана.

За фактами погрози вбивством, оскільки були реальні підстави побоюватись здійснення цих погроз (ч.1 ст. 129 КК України) та хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (ч.1 ст. 296 КК України), проти Андрія було відкрито кримінальне провадження.

У судовому засіданні Збаразького районного суду вже тверезий молодик повністю визнав свою провину і пояснив, що напередодні він повернувся додому з заробітків у Польщі. Перебуваючи у Тернополі, у торгово-розважальному центрі «Подоляни» придбав злощасний револьвер «Сафарі» та патрони до нього. Потім із друзями пригощався спиртним, а коли градус алкоголю затьмарив розум, вирішив пройтись до стадіону. Коли побачив на полі юних гравців, вирішив їх трохи «підбадьорити», от і дістав із кишені револьвер та почав стріляти.

Оскільки на час судового засідання обвинувачений цілком примирився із потерпілими та їхніми батьками, і вони не мали до нього претензій і навіть попросили суворо не карати горе-стрільця, суд прийшов до висновку, що виправлення Андрія можливе без відбування покарання. Відтак служитель Феміди хоч і призначив молодикові покарання – 3 роки обмеження волі, проте застосував ст. 75 КК України, звільнивши від відбування основного покарання й призначивши один рік іспитового строку. Також зобов’язав, відповідно до ст. 76 КК України, періодично реєструватися в органах із питань пробації; без дозволу не покидати свого місця проживання, роботи та/або навчання та не виїжджати за межі України. Також суд наказав знищити основний речовий доказ – той злощасний револьвер.

З етичних міркувань ім’я обвинуваченого змінено.

Марина Криниця

Джерело: Тижневик "Номер один"