У перший день великої війни по власній волі переступив поріг ТЦК та СП, виявивши бажання захищати Україну від окупантів. Неодноразово був у найгарячіших точках війни. Через два роки – у лютому 2024 року прийняв свій останній бій на Донеччині. Тіло Героя досі під окупацією. Але рішенням суду Джумана Олега офіційно визнали загиблим…
Джуман Олег Сергійович, народився 19 квітня 1984 року в місті Сокаль Львівської області. Навчався в Сокальській ЗОШ №3, поглиблено вивчаючи англійську мови. Закінчив національний університет «Львівська політехніка», майстер спорту з плавання.
Проходив строкову службу в лавах ЗСУ на посаді стрільця роти охорони військової частини А2802. По життю йшов принципово, дисципліновано та хоробро, завжди маючи твердість у своїх переконаннях. До 2014 р. був жителем міста Львова. З 2014 року другим домом для Олега стало місто Чортків, де він одружився та планував своє майбутнє.
З початком повномасштабного вторгнення наступного дня був на порозі ТЦК та СП, ні на секунду не сумніваючись у правильності свого рішення. Брав участь у заходах, необхідних для забезпеченнях охорони України, перебуваючи в межах району виконання бойових завдань.
15 лютого 2024 року прийняв свій останній бій в районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області, служачи інструктором навчального взводу навчальної роти військової частини А3211.
У Героя залишилися мати, дружина, тітка, брати, сестри, племінниці. Тіло Героя досі перебуває на окупованій території…
Джерело: Тернопільська лип
5949