Так по-різному розпочався недільний ранок 9 червня минулого року для добродіїв Олександра та Михайла (з етичних міркувань імена змінено)! Різних за віком, побутом і ставленням до життя, лиха година стикнула їх на сільській дорозі, одному заподіявши смерть, іншому перекресливши долю.
Отож напередодні ввечері 35-річний Олександр вдома у Бережанах розпивав із сусідом горілочку, наостанок ще й додали пивка.
Тим часом 58-річний дядько Михайло у рідному Посухові, що за пару кілометрів від цього райцентру, накосив трави, бо ж наступного дня ще вдосвіта мав вийти з хати, аби встигнути на приміський дизель-поїзд до Тернополя. Чоловік працював на залізниці, а ця робота не зважає на вихідні та свята.
Так от, ще добре не протверезівши, близько четвертої ранку, напівсонний Сашко увімкнув мотор свого вантажного буса «Мерседес» і у сутінках виїхав із Бережан до Підгайців.
Приблизно о цій же порі Михайло вийшов із села та прямував узбіччям дороги, присвічуючи собі ліхтариком, до станції Потутори. Навколо було тихо, лише птаство виспівувало в очікуванні сонця. Раптом почувся шум мотора автомобіля, проте сивочолий чоловік і далі крокував, упевнений, що аж ніяк не заважає транспорту. Михайло не встиг злякатися, лише відчув нестерпний біль у потилиці, потім підкинуло у повітря і щосили кинуло на пагорб, звідки чоловік, мов лялька, скотився униз. Останнє, що потерпілий відчув, – це запах квітів кульбабки. А про трагедію на дорозі нагадували лише розкидані продукти з пакета та парасоль.
«Мерседес», мов витанцьовуючи танець смерті, понісся далі, петляючи по дорозі.
Олександр зупинився лише згодом, оскільки витекло масло.
У Бережанському районному суді водій-порушник розповів, що при в’їзді до с. Посухів йому назустріч проїхав автомобіль, а потім він побачив силует дикої тварини, що перебігала дорогу зліва направо.
Аби уникнути зіткнення, крутонув кермо вліво і потім знову повернув на свою смугу. Та в цей момент автомобіль винесло на узбіччя і раптом відчув удар спереду.
«Я подумав, що зачепив тварину, і ще трохи проїхавши, зупинився та подивився у дзеркала, але нічого не побачив і поїхав далі», – зазначив обвинувачений.
Утім, не доїжджаючи до с. Доброполе, автомобіль заглух. Водій вийшов і у променях ранкового сонця побачив на капоті пошкодження, а на склі – сиве волосся і шматки тканини, й з острахом зрозумів, що когось збив.
Передбачаючи недобре, Олександр зателефонував до знайомого та попросив приїхати по нього. Коли верталися, поблизу Посухова побачили поліцейських. Винуватець підійшов до них і запитав, що сталося.
«Аварія, – почув у відповідь, – людину збив і втік».
«Це, певно, я зробив», – тяжко зітхнувши, видихнув горе-водій і коротко розповів про ДТП. Після оформлення документів його доставили у лікарню для перевірки на вміст алкоголю в крові. За даними судової медекспертизи, на час аварії Олександр перебував у стадії сильного алкогольного сп’яніння! Відтак зрозуміло, що він менше за все думав про безпеку на дорозі та чиєсь життя: якщо вже збив людину, нещасного не можна залишати у небезпеці, а необхідно надати першу допомогу та викликати «швидку».
Лише через декілька годин потерпілого знайшов випадковий перехожий, який вертався з рибалки. Спочатку чоловік зауважив розкидані по дорозі харчі та чоловічу парасольку, деякі деталі від авто, а вже за декілька метрів у траві на узбіччі побачив потерпілого. Михайло був уже мертвим, оскільки отримані травми не залишали йому жодних шансів на життя. Він лежав обличчям до землі, ніби вдихах аромати квітів, от тільки лице було все закривавлене. Рука продовжувала стискати ліхтарик, який і надалі продовжував світити. Намагаючись не дивитися на страшну картину, рибалка викликав поліцію.
Важко передати, що пережила його дружина та дочка, коли вранці зателефонували з тернопільської залізниці й повідомили, що чоловік не вийшов на роботу. Передчуваючи найгірше і сподіваючись на диво, жінка почала дзвонити в лікарню, «швидку» і лише наостанок – у поліцію. І правоохоронці розповіли про аварію біля села. Жінка чимшвидше побігла до місця трагедії, все ще сподіваючись, що лихо омине їхню родину. На жаль.
Виправдовуючись у суді, Сашко пожалівся, що під ранок видимість була поганою. Проте технічні судові експерти встановили, що з місця водія пішохода було видно майже за сотню метрів, от тільки не потрібно було перевищувати швидкість і сідати п’яним за кермо!
Розглянувши справу, Бережанський районний суд визнав Олександра винним та на чотири з половиною роки відправив за грати. Після відбуття основного покарання горе-водієві ще 3 роки не можна буде сідати за кермо.
Крім того, його зобов’язано сплатити 260 тис. грн. моральної шкоди рідним загиблого (90 тисяч він компенсував під час слідства). І хоча засуджений пожалівся у суді, що таких грошей його родина не має, оскільки працює електриком на фірмі та з дружиною виховують двох маленьких дітей, проте його діти хоч через пару років побачать батько, а от дочка пана Михайла вже ніколи не зможе обійняти тата, не дочекався він і своїх онуків. За помилки потрібно платити, хоча би грішми і свободою.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", дтп, новини Тернопільщини
37108