7 січня архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк з нагоди празника Різдва Христового очолив святкове богослужіння в Архикатедральному Соборі Тернополя. Співслужили архиєрею настоятеля Архикатедри о. Орест Павліський, синкел у справах мирян о. мітрат Андрій Іван Говера, суддя митрополичого трибуналу о. Роман Дутчак. Прибули сотні вірних, щоб спільно з владикою подякувати Богу за дар народження Його Сина. Архиєрей привітав присутніх зі світлим празником Різдва Христового, побажав кожному щедрих Божих благословень, добра, миру для України та перемоги у війні.
«У цю світлосяйну Різдвяну ніч, коли народжується Божий Син, усі ми стаємо свідками величної Божої таємниці, що відбувається у вифлеємській стаєнці, – зазначив митрополит у своєму різдвяному посланні [повний текст]. – Бажаючи виявити своє співчуття до людини, що знаходиться у поневоленні первородного гріха, Бог посилає у світ Свого Сина. Його прихід пов’язаний з бажанням Бога звільнити людство від наслідків цього гріха…
Аби з’явитися серед людей, Бог обирає дивне неочікуване місце та дивний час. Він приходить серед мороку темної холодної ночі у пустинній безлюдній місцевості. Христос народжується у холодній стаєнці, яка є прихистком для тварин. Божа всемогутність об’являється у місці убогості та безсилля… Обираючи оселю для тварин – стаєнку, Бог, немовби хоче сказати нам, що Він завжди там, де убогість та нестача, там, де непевність, серед тих, хто терпить. Він той, хто розділяє їхнє терпіння. Зрештою, саме місце для нього не є важливе – важливою є лише людина. Він може народитися у звичайному помешканні української родини, що переживає скруту та весь тягар воєнного лихоліття, на згарищі поруйнованих війною міст, у сирому солдатському окопі”.
Кир Василій наголосив, що «ця стаєнка об’єднує весь український народ, що веде спільну боротьбу проти кривавого агресора, який загрожує самому нашому існуванню, безжально і цинічно воюючи з мирними людьми, з жінками та дітьми. Нехай новонароджений Христос кріпить нашу єдність та дух перемоги, бо від його благословення і нашої єдності сьогодні залежить існування українського народу. Пам’ятаймо, що у цій виснажливій боротьбі найважливішим є не те, проти кого чи проти чого ми воюємо, а за кого і за що. Ми воюємо за Україну, за дітей, за жінок, за майбутнє, за свободу, за людську гідність, за життя. Всіма цими дарами Господь наділив наш народ і їх ми захищаємо у цій боротьбі».
Насамкінець високопреосвященний Василій особливо подякував усім нашим воїнам, які мужньо обороняють Україну ціною надлюдських зусиль, наражаючи на небезпеку власне життя.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
Мітки: Митрополит Василій
19297 