У тернопільському Архікатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці відкрили музей-крипту та оглядовий майданчик на одній із веж. Ініціатором відкриття цих об’єктів, роботи на яких велися близько півтора року, став настоятель собору отець Орест Павліський.
Офіційне відкриття музею-крипти було приурочено до 25-ї річниці створення Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ.
– Крипта – це склепінчасте приміщення, яке було у більшості середньовічних західноєвропейських сакральних споруд. У нашому соборі вона десятиліттями була зачинена і засипана землею. Тепер, після розчищення, її зможуть відвідувати парафіяни, місцеві жителі та туристи, які приїжджають до Тернополя, – розповів отець Орест Павліський.
У підземеллі на 5-метровій глибині облаштовано музей «Сакральний Тернопіль». У саму крипту можна спуститися кам’яними сходами або оглянути її частину через товсте двошарове скло, вмуроване в підлогу собору.
Доктор історичних наук, синкел у справах стратегії розвитку Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ отець Віталій Козак провів екскурсію криптою. На вході до музею розміщено план-карту Тернополя початку XX століття. На інших стендах зображено храми, яких уже немає. Серед них – старий парафіяльний костел св. Івана Хрестителя, Домініканський костел св. Вікентія, стара та нова синагоги, Єзуїтський костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії тощо. Окремі стенди музею розповідають про найвизначніші постаті, які пов’язані з Тернополем: Володимир Громницький, Степан Ратич, Євстахій Смаль, Микола Шаварин. Тут розміщена також релігійна атрибутика різних століть.
– Через музей-крипту хочемо розповісти історію сакрального міста, але не лише міста, а й парафії, тобто історії людей, які були складовими цієї парафії, деяких тернополян, яких варто знати. Крім того, експозиція присвячена трьом домінуючим громадам, які мешкали у Тернополі: українській – греко-католицькій парафії, римо-католицькій парафії – польській громаді і єврейській спільноті, яка була значною в місті у той період, – розповів отець Віталій Козак.
Відкриття музею – це один із кроків до повної реставрації катедри.
– Раніше підвальні приміщення під катедрою використовувались тільки технічно. На початку, коли ми відкрили підземелля і почали їх використовувати як складські приміщення, то до кінця підземелля треба було лізти просто по-пластунськи. Витратили півтора року, щоби все розчистити, винести, багато людей працювало над цим, – каже отець Орест Павліський.
У крипті, до речі, неозброєним оком видно первинну породу, яка закладалась у фундамент. Під бічним нефом собору (неф – повздовжній елемент у конструкції храму, який дуже нагадує за формою судно) знаходяться вентиляційні ніші. Отож упродовж року тут однакова стала температура.
Крипти храмів зазвичай слугували для поховання та виставлення для шанування мощей святих і мучеників. Однак у крипті катедри нікого не ховали.
– Характерність нашої крипти і її нетиповість у тому, що вона знаходить не під святилищем храму, а під північним бічним нефом. Зазвичай у криптах проводилися поховання. У нашій крипті поховань не проводили ніколи. Не дійшло до поховань через те, що отці-домініканці, за яких був побудований храм, довго тут не затримались і в 30-х роках XIX століття мусіли поступитися храмом на користь єзуїтів. Потім прийшло парафіяльне духовенство. Тобто не було тяглості історії одного власника храму і це стало причиною того, що не було поховань. Єдине функціонування цієї крипти ще в часи Другої світової війни – як госпіталь для німецьких солдатів під час боїв за Тернопіль. У радянські часи крипта не використовувалась, була засмічена під час бомбардувань і пізніше закидана різним сміттям, – розповів отець Віталій Козак.
Окрім крипти, у храмі на висоті близько 22 метрів почав діяти оглядовий майданчик для тих, хто хоче побачити Тернопіль з висоти. Особисто одним із перших мав нагоду піднятися на вежу, до якої по спіралі ведуть 88 кам’яних сходинок. Скажу по правді, забратися по них на верхівку вежі – справа не з легких, але воно того варте. Адже Тернопіль можна побачити з нового, неймовірно красивого ракурсу.
Обидва ці туристичні об’єкти будуть постійно діючими. Вхід до них коштуватиме 30 грн. для дорослих і 15 грн. для студентів, а для людей з особливими потребами – безкоштовно. Тернопільські школи отримають безкоштовні абонементи. У ціну квитка входить відвідування не лише музею, а й південної вежі храму. Замовити екскурсії можна у Туристично-інформаційному центрі Тернополя. За попереднім записом формуватимуть групи до 15 чоловік (більше музей фізично прийняти одночасно не може). Супроводжуватиме туристів отець-сотрудник.
Для туристів і всіх охочих під час Богослужінь крипта не працюватиме.
– Музей діятиме у позалітургійний час, адже ми не можемо зруйнувати молитовний клімат собору, – підсумував отець Віталій Козак.
Іван Білий
Джерело: Тижневик "Номер один"
9539