– Доброго дня, мене звати Вікторія. Я маю старшу сестру Аліну, яка понад десять років перебувала в Італії на заробітках. Наш конфлікт почався нещодавно, коли я дізналася, що мама зробила договір дарування земельної ділянки на старшу сестру. Дана ділянка належала матері завжди, втрьох (мама, батько, я) ми її доглядали, вирощували різні культури. Коли я вийшла заміж, з чоловіком продовжували її обробляти та допомагати батькам. Після смерті тата догляд за землею повністю ліг на мої плечі, оскільки мама за станом здоров’я не могла цим займатися. Декілька місяців тому в Україну повернулася Аліна, але не через те, що скучила, а тому що хоче продати землю, яку подарувала їй мама. Мама свої дії аргументує тим, що Аліні потрібно помогти, бо їй на заробітках важко. Мені образливо, адже землю можна переоформити і збудувати будинок для двох сімей. Важливо й те, що договір дарування було зроблено в таємниці від мене, я дізналася про це зовсім випадково від знайомої-нотаріуса. У мене виникає запитання, чи можу я оскаржити даний договір і чи належить мені певна частка грошей, якщо сестра й справді надумає її продати. Також важливий факт, що три роки тому на дану землю було складено заповіт, в якому я та Аліна після смерті мами отримували землю порівно. Чи має сенс даний факт зараз?
Відповідає адвокат Анатолій Мовчан:
– Для початку слід розуміти, що договір дарування – це дуже важливий крок, особливо для людини, яка готова назавжди розлучитися із власним майном і не мати претензій до його нового власника. Як говорить закон, після оформлення договору дарування та отримання документів про право власності на об’єкт його новий власник може розпорядитися ним так, як вважає за потрібне.
З опису даної ситуації я розумію, що в родині немає домовленості і присутня певна несправедливість по відношенню до молодшої доньки. У нашій країні, на жаль, сімейні чвари – не рідкість, особливо тоді, коли це стосується майна. Юридично оскаржити договір дарування можна протягом одного року з моменту його укладення, але, аби розірвати даний договір, мають бути серйозні підстави. Договір дарування може бути розірваний, коли обдарований вчинив умисний злочин проти дарувальника і його близьких родичів, і навіть тут є свій аспект, адже подати до суду може лише сторона договору (мама або старша донька). Є поняття визнання договору недійсним, у даному випадку молодша донька може звернутися до суду з відповідною заявою, коли договір суперечить чинному законодавству. До прикладу, чи мама на момент укладання договору була психічно здоровою, чи не здійснювала це під певним тиском та впливом.
У народі існує поняття, що договір дарування оскаржити важко, це правда. Адже якщо порівнювати його із заповітом, то заповіт може бути визнаний недійсним або може бути скасований. Також існує доволі поширена практика, коли один із батьків сьогодні складає заповіт на двох дітей, а через тиждень в силу «певних» обставин переоформляє його на одну дитину. Новий заповіт автоматично скасовує попередній. До того ж є поняття обов’язкової частки. Навіть при наявності заповіту є категорія осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині. У даній ситуації, на жаль, можу сказати, що для молодшої доньки отримати щось через суд – шанс мізерний. Договір дарування – це насправді оптимальний варіант. Якщо мама сьогодні здійснила договір дарування, то вже завтра старша донька може робити з даним дарунком все, що заманеться. Якщо мама передумає і захоче розірвати договір, вона може це здійснити протягом одного року, але законом визначено чітко підстави, коли даний договір може бути скасований.
Стосовно коштів від продажу земельної ділянки, то, на жаль, молодша донька не може претендувати на них, оскільки вона в даному питанні не має відношення до права власності.
Джерело: Тижневик "Номер один"
17688