Вчора, 10 червня, уся Вишнівецька громада прощалася зі своїм Героєм Володимиром Кукурузою. Захищаючи рідний край, 5 червня у бою на Донеччині від мінометно-артилерійського обстрілу Володимир загинув.
У його серці вистачало місця для усіх: і маленької донечки, і для турботливих батьків, і для бабусі та дідуся, і для коханої… Та понад усе він любив Батьківщину.
Плакало небо і земля, коли батьки прощалися із сином на його рідному подвір’ї, коли згорьована бабуся гладила його мужнє чоло, згадуючи, яким турботливим онуком був її Володя, коли маленька донечка отримувала благословення від священиків та останній дарунок від тата, коли кохана обіймала його портрет, розуміючи, що це єдиний скарб, який у неї залишився. Плакала уся громада, коли труна із Героєм опускалася у землю, а ридання матері піднімалося увись, до небес. Туди, куди вже прямувала душа Володимира – янгола, який своїм прикладом показав як треба любити Батьківщину. Хай світлою і вічною буде пам’ять про Сина – Героя, дорогі батьки. Хай вічним і чистим буде його Життя в Господньому Домі.
Герої не вмирають!
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
Мітки: Володимир Кукурудза
6602