НАЙГЛИБША ПЕЧЕРА ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

64-річний киянин Юрій Касьян понад 45 років досліджує печери України та світу. Разом із колегами організовує дослідницькі експедиції Україною, щоб вивчати відомі печери та відкривати нові, а також тренує молодих спелеологів. На початку травня він побував на Тернопільщині разом із фахівцями з Києва, Одеси та Харкова.

Нашою метою був пошук вертикальних печер, адже більшість таких стали недоступними після анексії Криму. Є кілька, розташованих у західних регіонах України – у Карпатах та на Тернопільщині. Саме у таких печерах проводять підготовку спелеологів, – розповів Юрій Касьян.

Спершу команда відвідала печеру Опільська, яка є найглибшою на Тернопільщині. Це геологічна пам’ятка природи національного значення. Вона розташована у лісі неподалік села Підвисоке Нараївської громади. ЇЇ глибина – 36,7 м, протяжність – 167,6 м.

Я дізнався про цю печеру близько пів року тому. ЇЇ знайшли та досліджували тернопільські спелеологи. Під час травневої експедиції ми з’ясували, що вона тектонічного походження, але має також карстові елементи, які з’явилися під дією води. У цій печері доволі вузькі проходи, вхід засипаний сухим листям, тому рухатися нею було непросто, – розповідає пан Юрій.

ВХІД ПІД ЗЕМЛЮ ЗНАЙШЛИ ПІД ПОВАЛЕНИМ ДЕРЕВОМ

Після дослідження Опільської спелеологи вирішили оглянути довколишню місцевість, аби знайти нові печери. Приблизно через сто метрів вони помітили місце, де просіла земля, і повалений стовбур дерева, який проломив ґрунт та вапняковий камінь.

Ми зрозуміли, що це може бути вхід у печеру. Швидше всього, до падіння дерева він був закритий. До того ж там спершу йде півметровий шар ґрунту, а вже тоді починаються вапняки. Ми спустилися в печеру і провели топозйомку. Ми були вражені обʼємами та морфологією. За цікавий вигляд та масштаби назвали печеру “Гранд каньйон”, – розповів Юрій Касьян.

За словами спелеолога, глибина «Гранд каньйону» становить 31 м, а протяжність – близько 300 м.

Усередині печери немає мінеральних утворень – сталактитів чи сталагмітів. Найбільше зацікавлюють її об’єми. Це достатньо великий підземний розлом, який виник на краю вапнякового масиву. Уявіть, ви гуляєте лісом і навіть гадки не маєте, що під вами є така велика порожнина природного походження! Довжина однієї з найбільших галерей цієї печери – приблизно 30 м, висота – близько 10 м і ширина – 1,5-2 м, – розповідає спелеолог.

У “Гранд каньйоні” дослідники помітили кажанів. Оскільки рукокрилі тварини були доволі глибоко у печері, припускають, що є кілька входів до неї.

Кажани можуть не лише залітати, а й навіть заповзати у печери через невеликі отвори. Багато поколінь кажанів літають одним маршрутом і залишають екскременти на підлозі. Спелеологи по цих підказках знаходять продовження печер, – розповідає Касьян.

Після дослідження печери “Гранд каньйон” її внесуть до Кадастру печер та порожнин України. До нього вже входить 2258 об’єктів на території нашої країни.

ПЕРШИЙ ДІМ ЛЮДИНИ І ДЖЕРЕЛО ТАЄМНИЦЬ

Юрій Касьян почав займатися спелеологією з 1978 року, коли навчався в Інституті нафти і газу на геолога. Відтоді ця справа стала невід’ємною частиною його життя. За його словами, дослідження печер важливе для вивчення унікальної підземної екосистеми та історії людства, а також для розвитку туризму.

Печера була першим домом людини, тому логічно, що ми їх вивчаємо. Окрім цього, якщо на поверхні Землі все вже більш-менш вивчене, то печери можуть приховувати купу таємниць. Ми знаходимо нові печери або ж відкриваємо нові ходи існуючих, – зауважив пан Юрій.

За його словами, дослідження підземних порожнин може допомогти відповісти на багато питань геології, мінералогії. Також нерідко там знаходять нові види тварин чи комах, які тривалий час живуть в ізольованому середовищі. У печерах багато століть можуть зберігатися останки тварин і ще багато іншого. До прикладу, в Криму дослідження печер мало важливе значення для вивчення водопостачання півострова, адже після дощів через гірські масиви, тектонічні тріщини вода просочувалася і рухалася до низин.

ЯК УКРАЇНЦІ ГРУЗИНСЬКУ ПЕЧЕРУ «РОЗТЯГЛИ»

Особливий інтерес серед науковців усього світу викликають печери рекордних розмірів. Зокрема на Тернопільщині розташована печера Оптимістична, яка потрапила до книги рекордів Гіннесса як найдовша гіпсова печера в світі. Загальна протяжність виявлених підземних лабіринтів – понад 260 км.

Чи не найглибша в світі – печера Крубера, або Вороняча, розташована в гірському масиві Арабіка в Абхазії. У 1980-х роках її досліджували українські спелеологи, зокрема Юрій Касьян.

Її глибина була 340 метрів, коли ми почали працювати. Нам удалося знайти її продовження і поступово ми збільшили її розміри до 2196 метрів. Це був світовий рекорд. Зараз ці території під контролем Росії, тож українські спелеологи не мають до них доступу. Також свого часу ми багато працювали в Криму, у 1999 році провели маркування та інвентаризацію печер Карабі-Яйли, створили проєкт, який полегшує пошук усіх печер цього гірського масиву, – розповідає Юрій.

СПЕЛЕОЛОГІЧНА СПІЛЬНОТА ШУКАЄ ЕНТУЗІАСТІВ

Аби залучити до своєї спільноти нових дослідників підземного світу, зацікавити дітей та молодь, українські спелеологи влаштовують спелеотабори. Один із них відбудеться вже 18-22 червня на хребті Ключ у Сколівських Бескидах на Львівщині.

Ми чекаємо дітей, які займаються у спелеологічних або туристичних гуртках, дорослих спелеологів, батьків з дітьми, молодих та активних учителів, які хочуть отримати чи розширити свої знання, – розповів пан Юрій.

Учасники проводитимуть спелеотренування на скелях, відвідуватимуть печери на хребті Ключ та мандруватимуть горами.

За словами пана Юрія, вісім спелеологів спільноти загинули на фронті. Багато дослідників стали на захист України і перебувають на фронті. Деякі спелеологічні спільноти припинили свою діяльність через окупацію українських територій Росією.

Зараз ми робимо все можливе, аби передати наші знання, щоб наше ремесло не було втрачене. Продовжуємо дослідження печер України та робимо нові відкриття. Адже підземний світ приховує ще багато таємниць, – каже Юрій Касьян.

Уже в липні спелеологи знову приїдуть на Тернопільщину, аби дослідити детальніше “Гранд каньйон”, а також відшукати нові печери.

Юлія Томчишин

Фото та відео з Фейсбук-сторінки Юрія Касьяна та Української спелеологічної асоціації